И тебя с праздником!
Вот только мааааааленькое уточнение - не банкира, а банковского работника. Ибо банкир, это хозяин банка. А мы так... "белые воротнички"
Ну и о собственно банкирах. К празднику, как говорится...
***
Був банкір сволота рідка,
Обдирав простий народ.
В счьот уплати по кредиту
Забрав в баби огород.
Роботяг банкір не любить,
Ненавидить чесний труд.
І квартири одбирає
В неімущіх через суд.
- Хто ж? Кому сказать спасибі?
Неізвесний хто герой?
Якщо знаєш ти, сусіде,
Тайну цю мені открой!
- Невідомо, хто цей Зорро,
Хто сучасний Кармелюк.
Хто до бою став відважно
Й душить банківських гадюк.
Вірю, це людина чесна,
Трудову жизнь знає він.
Ярмо банків хоче скинуть,
Шоб народ наш встав з колін.
- Ну, дай Бог йому здоров’я!
А банкіри хай дрожать,
Буде й далі чесний мстітєль
Трутнів цих унічтожать.
Хай міліція не іще,
Хай мільйони не сулить.
За відважним цим героєм
Весь народ простий стоїть.
Вже поминки по банкіру,
Всі сусіди зібрались
Тую радість святкувати
І страшенно напились.
******
P.s. Прислали сегодня коллеги по электронке к праздничку. Суржик, как мог, дабы рифму совсем не ломать, подправил. Может и не совсем удачно
P.p.s. Ну и немного приколов в архиве.
Самая увлекательная игра, это работа. Нужно только уметь выигрывать.
--
Истинно говорю вам:
Если в Начале было Слово, то в конце, очевидно, будет Смайлик.
--
Я как настоящий кактус: зелёный, пью