Остановка скутера Полицией. Делимся своими историями

До Прокуратури м. ДОНЕЦЬКА
      83001, м. Донецьк, вул. Артема, 61

      П.І.Б.
прож. за адресою : м.Донецьк ,

       Заява
Про злочин  та впровадження заходів прокурорського реагування.
05.11.2012 року  , близько 12.50 години ,  я  знаходився біля свого  мопеда «Хонда Діо» (49,9 см.куб.), що належить мені на підставі приватної власності,  на узбіччі  вулиці Пролетарська   (напроти будинку №13) у м. Донецьк та намагався полагодити мопед.  До мене підійшли  співробітники ДПС  та почали вимагати документи . На моє прохання представитись та пред’явити службове посвідчення , згідно із вимогами ч.2 ст.5 ЗУ «Про міліцію», інспектор, який до мене звернувся , пробуркав щось незрозуміле собі під ніс, та сказав, що службове посвідчення пред’являти немає потреби, натомість повторив свої  вимоги щодо пред’явлення мною документів. На питання про причину звернення  , суть скоєного мною правопорушення  або підозру у вчиненні мною злочинів  він відповів :
- Перевірка документів! У Вас на мопеді немає номерного знака!
Я пояснив інспектору , що на  даний момент я  не керую механічним транспортним засобом , фактично не є водієм , не експлуатую свій мопед на дорогах державного значення , та з оглядом на це не зобов’язан мати реєстраційні документи, права та номерний знак на свій мопед  , до того ж я не був впевнен , що спілкуюсь із справжнім співробітником МВС, оскільки моя законна вимога щодо пред’явлення службового посвідчення досі не виконана, а безпідставне звернення  та незаконні вимоги з  боку інспектора тільки посилюють мої сумніви.
Ці люди у формі інспекторів ДАІ  почали оказувати на мене психологічний тиск, залякуючи заходами фізичного впливу , штрафмайданчиком та штрафами з конфіскацією мого мопеда. Я не став їм заперечувати, побоюючись подальших протиправних дій та посягань на мою особисту безпеку та власне майно з боку цих людей.      Інспектор ДПС с-нт Бугай .О.М.   (як я потім дізнався із копії протокола) склав у моєму відношенні протокол АА2 №792507  , в який вже були вписані дані двох свідків, яких я взагалі не бачив  . При складанні даного протокола мені не було  роз’яснено моїх прав ,згідно ст.63 Конституції та ст.268 КУпАП , під моральним тиском декількох інспекторів я підписав протокол, а в графу «пояснення» був вимушен під диктовку с-нта Бугай О.М.  написати , що претензій до інспекторів не маю та права мені роз’яснено , що не  відповідає дійсності .      
Я пояснив співробітникам ДАІ, що керую мопедами вже з 2005 року, тобто я мав право це робити до введення змін у ПДР України у відношенні щодо мопедів  і ніхто  та ніщо не може в мене  забрати чи обмежити  це право.
  Також я пояснив інспектору , що згідно із вимогами Міжнародної Віденської Конвенції , мій мопед (та мопеди взагалі) не буде вважатись механічним транспортним засобом , доки його  (мопед) офіційно не прирівняють до мотоцикла, а ця процедура наразі не здійснена.
  Моє усне клопотання про перенесення розгляду адміністративної справи у відношенні штрафа щодо мене не менш , ніж на  п’ять діб з метою забезпечення юридичного  захисту  , вищевказаний інспектор не задовольнив  та  розгляд справи призначив на наступний день .
 Відразу після винесення постанови щодо штрафу у моєму відношенні, інспектор Бугай О.М. викликав евакуатор та,  незважаючи на мої протести , та всупереч моєї волі,  незаконно заволодів  моїм  мопедом та  дав вказівку завантажити його на евакуатор . Після цього мопед відвезли в невідомому мені напрямку. Це все при тому, що мій мопед взагалі не находився на проїзній частині  , суттєво не заважав руху інших транспортних засобів , тобто , згідно із вимогами ст.265-2 КУпАП та ст.52-1 ЗУ «Про дорожній рух» , не повинен був евакуйовуватись на штрафмайданчик. Згідно із  вимогами цих же вищеозначених НПА , за повернення особі його транспортного засоба не може стягуватись плата. Такі дії співробітників МВС  порушують моє конституційне право володіння , користування та розпорядження своєю власністю, згідно ч.4 ст.41 Конституції України : ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
До того ж саме власник транспортного засобу має пріоритетне право вибору куди доставляти його транспортний засіб у разі заборони експлуатації : до себе у гараж або   на будь-яку стоянку ,  тощо. Цього права вищеозначеною посадовою особою  мене також було позбавлено .
За безоплатним поверненням мого транспортного засоба  09.11.2012 р. я звертався до УГАІ, але в цьому мені фактично було відмовлено, оскільки на  штрафмайдані мені було видано дві квитанції по 500 грн. кожна  за послуги, яких я не ініціював. Без оплати повернути мені мій транспортний засіб таким чином було незаконно відмовлено.
  06.11.2012 р.  начальник  ВДАІ ДМУ п-пк міліції Сінчугов В.В.  виніс постанову про адміністративне правопорушення  АН1 №232125 , при цьому  було припущено  істотні процесуальні порушення , а саме :
при винесенні постанови не враховано  доказів відсутності складу  адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1,7 ст.126, 121   КУпАП, не визначено ,яким саме типом транспортних засобів еа момент складання протокола ,на думку інспектора,  керував позивач;       окрім цього, згідно з положенням  ст. 252 КУпАП , орган (посадова особа) оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом і правосвідомістю;       Сінчугов В.В. вписав при цьому декілька правопорушень , що кваліфікуються  різними статтями КУпАП, в один бланк постанови.  Згідно із ст.2.7 Наказу МВС  №77 та ст.36 КУпАП, по кожному із встановлених правопорушень повинна  бути виписана окрема постанова ;
Таким чином , посадові особи : інспектор ДПС  с-нт Бугай О.М. , вчинив наступні протиправні  дії у моєму відношенні:
безпідставно  пред’явив незаконні вимоги,  незаконно заволодів   моїм  власним майном (мопедом), направив його евакуатором на арендований комерційною структурою  штрафмайданчик , що по документах належить ДП МВС «Донбасс-Інформ-Ресурси» та безпідставно склав у моєму відношенні протокол про адміністративне порушення , а начальник ВДАІ Сінчугов В.В. притягнув  мене до адміністративної відповідальності за правопорушення , яких я не вчиняв. До того ж процедура притягнення до адміністративної відповідальності супроводжувалась, як означено вище, цілою низкою процедурних порушень з боку означених вище посадових осіб.
 Вищеозначені  дії співробітників міліції мають ознаки кримінального злочину та можуть класифікуватись як незаконне заволодіння транспортним засобом , перевищення службових повноважень та  внесення  до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей,  підроблення офіційних документів , таких як протокол про адміністративне правопорушення та постанова в справі про адмінпорушення.
Слід також  зауважити, що згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
По суті пред’явлених   Сінчуговим В.В. мені обвинувачень , мушу надати  заперечення , наводячи наступні доводи.
1)  Протоколом не встановлено тип мого транспортного засобу ,його обумовлено як «мото Хонда», але у ПДР України такого визначення не існує . Постанова  ,складена Сінчуговим В.В. на підставі також не містить конкретики в питанні визначення типу транспортного засобу ,водій якого безпідставно притягується до адміністративної відповідальності.  
2) Згідно із визначенням терміну «водій» у  п.1.10.ПДР :   водій   -   особа,  яка  керує  транспортним  засобом  і  має  посвідчення   водія   на право  керування  транспортним  засобом  відповідної  категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню  транспортним  засобом,  перебуваючи  безпосередньо в транспортному  засобі;  {  Абзац двадцять другий пункту 1.10 в редакції Постанови КМ  N 1029  від 26.09.2011 }  Тобто, вимоги п.2 ПДР  («ОБОВ'ЯЗКИ І ПРАВА ВОДІЇВ МЕХАНІЧНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ»  2.1. Водій  механічного транспортного засобу повинен мати при собі: )  , порушення якого мені інкримінувалося , ніяким чином не можуть відноситись до мене , оскільки  , по-перше , фактично ,на момент звернення до мене інспектора Бугай.О.М.   я не був  водієм через відсутність  факта керування  та відсутність в мене водійського посвідчення , а по-друге – не керую механічним транспортним засобом (мопед – не є таким  за визнеченням).
3) Згідно із ст.21 ЗУ «Про дорожній рух», Автомобільні  дороги,  вулиці  поділяються  на:    загального користування, відомчі та приватні.  Автомобільні  (позаміські)  дороги  загального   користування поділяються  на дороги державного та місцевого значення.   Автомобільні  дороги   державного    значення    поділяються    на магістральні та інші.  Перелік доріг державного значення  затверджено відповідною Постановою КМУ . При цьому ,вул. Пролетарська  м. Донецька в цьому переліку не значиться. Згідно із ч.3 ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух», державній реєстрації  та  обліку  підлягають, зокрема, мопеди, що використовуються  на автомобільних дорогах державного значення.
   Таким чином, підтверджується відсутність факту порушення мною  вимог п.2.9 «в» ПДР.
   4) Згідно із ст.9 Конституції України: чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України , є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
   Стаття 54 ЗУ «Про дорожній рух» (Міжнародні угоди) говорить наступне:  «Якщо Міжнародною Угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про дорожній рух, то застосовуються правила міжнародної угоди».
Теж саме говориться і в п.1, п.2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України».     Саме таким міжнародним договором є Міжнародна Віденська Конвенція про Дорожній Рух (далі-Конвенція). Україна ратифікувала Конвенцію і зобов'язана неухильно дотримуватися норм цього Документа.  Згідно ст. 1 п. l),m),n),o) Конвенції, велосипед з підвісним двигуном (мопед) рекомендується прирівнювати до велосипеда.       Згідно ст.1, п. о) Конвенції:
Термін "механічний транспортний засіб" означає будь який самохідний дорожній транспортний засіб, за виключенням велосипедів з підвісним двигуном, на території Договорюющихся Сторін, які не прирівнюють їх до мотоциклів.
 Згідно Конвенції , (текст російською мовою розміщено за посиланням http://www.unece.org/trans/conventn/Conv_road_traffic_RU.pdf  ) , процедура прирівнювання мопедів до мотоциклів має бути обумовлена деякими підставами (пункт «m».ст.1 Конвенції) : якщо мопеди втратили характеристики велосипедів у відношенні можливостей  їх використання , зокрема  можливості приведеня їх до руху  за допомогою педалей,  або  які за   своєю максимальною   конструктивною   швидкістю ,   вагою   або    деяким характеристикам двигуна  перебільшують встановлені ліміти…, також ця процедура  повинна супроводжуватися виконанням вимог п.2.ст.54 Конвенції ,тобто повідомлення Генерального Секретаря ООН спеціальною нотою про прирівнювання мопедів до мотоциклів.
  Ні однієї із перелічених вимог Віденської Конвенції про дорожній рух у відношенні щодо мопедів , Україною офіційно виконано не було, отже , враховуючи норми Конвенції , мопед в Україні не вважається механічним транспортним засобом, а з оглядом на це, на власників мопедів  не поширюються вимоги п.2 ПДР України.
 Згідно із додатком  6  Віденської Конвенції («НАЦИОНАЛЬНОЕ   ВОДИТЕЛЬСКОЕ УДОСТОВЕРЕНИЕ»):   п.9. На основании национального законодательства в рамках категорий А, В, С, СЕ, D и DE могут вводиться следующие подкатегории транспортных средств, на управление  которыми может выдаваться водительское удостоверение:    
А1-  мотоциклы с рабочим объемом двигателя, не превышающим 125 см3, и максимальной мощностью, не превышающей 11 кВт (легкие мотоциклы);
п.10. Помимо перечисленных выше категорий и подкатегорий, национальным законодательством могут предусматриваться и другие категории и подкатегории транспортных средств. Обозначения таких категорий и подкатегорий транспортных средств должны отличаться от используемых в Конвенции обозначений категорий и подкатегорий транспортных средств, при этом должен применяться другой шрифт.(рос.)
 Тобто позначення «А1»  в українському законодавстві повинно означати «мотоцикли до 125 см3…» , а не «мопеди».  
5)  Мопед не повинен прирівнюватись до «механічних ТЗ» також з огляду на те, що в порівнянні з мотоциклом має досить скромні технічні характеристики та не може рухатись  в загальному потоці транспорту, а у п.11.14.ПДР обумовлені спеціальні обмеження щодо розташування на дорозі та виконання поворотів на  мопедах . Для мотоциклів такі обмеження у ПДР відсутні.
6)   На  факт володіння та на право користування  мопедом до набрання чинності змін у законодавстві у відношенні щодо мопедів не повинні поширюватись вимоги ,яких не було у ПДР на час придбання мопеда (я придбав до 2010 року) , бо в іншому випадку це є порушення конституційного принципа неприпустимості  зворотної дії законів та інших НПА у часі, закріпленого ст.58 Конституції України.
  Зворотна дія в часі закону чи іншого нормативно-правового акта полягає в тому, що його юридична обов'язковість поширюється на факти , які виникли до набрання ним чинності, причому саме з моменту їх виникнення.  При такій дії відбувається перегляд, корекція попередніх рішень щодо таких фактів вже відповідно до нового закону чи іншого нового нормативно-правового акта. Зворотної дії не можуть мати не тільки закони, інші нормативно-правові акти, які встановлюють юридичну відповідальність (тобто санкції юридичних норм), а й усі інші закони, нормативно-правові акти ,точніше кажучи, диспозиції та гіпотези норм, що в них містяться.
   На момент придбання мопеда   я , як покупець, мав знати, що купую механічний  ТЗ ,   та повинен отримати водійське посвідчення категорії «А1» для керування мопедом , але це неможливо з оглядом на вищесказане , до того ж суперечить законодавчому акту вищої юридичної сили , яким є вищевказана Конвенція.
7)   Вимоги щодо реєстрації мопедів та наявності водійського посвідчення для керування ними , які внесені у ПДР , відповідними пунктами постанови КМУ №1029 від 26.09. 2011 року  суперечать ст. 22 Конституції України:  
Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.   При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
  З оглядом на це , ряд прав і свобод людини може існувати й існує поза цією Конституцією, існують і згодом можуть з’явитися такі права і свободи людини та громадянина, що їх закріплено у законах України чи інших нормативно-правових  актах ( наприклад Постановах КМУ) хоча у Конституції  вони взагалі не відображаються. Саме таким нормативно-правовим актом є ПДР України , затверджені ПКМУ №1306 від 10.10.2001р., саме в цьому нормативно-правовому  акті (ПДР), згідно із ЗУ «Про дорожній рух» було задеклароване право громадян та людей керувати мопедом, маючи водійське посвідчення будь-якої категорії, або не маючи його взагалі .
8)  Право користування  власним майном (мопедом) ,згідно ст.41 Конституції України , наразі не може бути реалізовано в повному обсязі без оплатного одержання  водійського посвідчення та реєстраційних документів , тому ці вимоги не повинні поширюватись особисто на мене.
 Згідно статті 8.  Конституції України , в Україні визнається і діє принцип верховенства права .   Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.  Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З огляду на викладене вважаю, що дії вищеозначених посадових осіб були незаконними, штраф на мене накладено неправомірно, а мій транспортний засіб в мене фактично було вкрадено.
 Мушу  заявити, що з вищеозначеним підприємством ДП МВС «Донбасс-Інформ-Ресурси» договорів про відповідальне зберігання мого майна не складав та не підписував, своє майно цьому підприємству на зберігання не надавав, доставку свого мопеда на територію,  орендовану цим підприємством ,не ініціював та взагалі ні в яких правовідносинах не перебуваю.
 Свій мопед «Хонда Діо», який в мене фактично було вкрадено,  я виявив на території штрафмайданчику ДАІ по пр. Полеглих Комунрів та , після звернення до каб.204«а» в УДАІ намагався повернути свою власність (мопед) ,якої я був  протиправно позбавлен. Разом із своїм знайомим Андрієм , з вимогою про повернення мопеда звернувся до співробітника (охоронця) стоянки , але він зателефонував своєму керівнику Миколаю , та повідомив ,що без оплати «послуг» за зберігання та евакуатора мопед мені не віддасть. Охоронця , який назвався Олексієм, нами було попереджено, що такими незаконними діями він порушує мої конституційні права власності та скоює кримінальний злочин . На місто інцидента прибув чоловік, який представився «заступником директора» ,ніяких документів при цьому не пред’явив, натомість підтвердив незаконні вимоги щодо здійснення оплати за повернення мені мого мопеда, заявивши :
- Без оплати мопед нікуди не поїде!
Мені було виписано дві квитанції на суму 500 грн. кожна (копіі у додатках) . Я відмовився виконувати ці вимоги ,вважаючи їх здирництвом,  та знов попросив цих людей не порушувати Конституцію , Закони України та повернути мені моє майно. Але замість цього вищевказаний «заступник директора» виштовхав нас за ворота , хопаючи мого знайомого Андрія за рукава куртки , викликав по телефону якихось двох чоловіків міцної статури. Відразу по приїзду ці чоловіки ,разом із «заступником директора» почали нецензурно висловлюватись , провокуючи бійку , погрожувати фізичною силою, один з них намагався вибити ударом ноги фотокамеру з рук мого знайомого Андрія, разом з яким  я прийшов за мопедом. Довелося зателефонувати до міліції за номером 102 .
Старший міліцейського наряду , капітан міліції Гусєв Дмитрій Андрійович ,що прибув на місто за викликом, вислухав мої пояснення та пояснення мого знайомого Андрія. Я виклав свої пояснення з приводу інцидента  у письмовому вигляді. Співробітник міліції повинен був взяти  аналогічні пояснення у протилежної сторони та встановити особи здирників, але чи це було зроблено, наразі мені не відомо. Міліціянти повідомили нам, що наразі посприяти відновленню моїх майнових прав не мають повноважень  та взагалі більше вдіяти нічого не можуть , після цього покинули місто пригоди. Я також вимушен був поїхати звідти . На  момент  написання цієї заяви мої майнові права не поновлено, незаконний штраф не скасовано, а міліція ніяких дій в цьому напрямку не здійснила.
 З оглядом на вищевказані факти, На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 5-7 ЗУ « Про звернення громадян», вважаю, що таке порушення законодавства з боку інспектора  ДАІ Бугай О.М.   має ознаки незаконного заволодіння транспортним засобом  та утворює склад злочину, передбаченого ч.1ст.289 КК України. Дії вищевказаного інспектора ДАІ Бугай О.М. ,а також начальника  ВДАІ ДМУ п-пка міліції Сінчугова В.В. мають ознаки злочину ,передбаченого  ч.1 ст. 366 КК України , а саме  службового підроблення :      складання,  видача службовою особою  завідомо  неправдивих офіційних  документів,  внесення  до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів .
Дії ж невстановлених цивільних осіб , протиправно утримуючих мою власність (мопед) на території, що належить МВС , мають ознаки вимагання (рекету) та утворюють склад злочину , передбаченого ч.2 ст.189 КК України :       вимагання,  вчинене повторно,  або за  попередньою  змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища,  або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких  тілесних ушкоджень,  або  з пошкодженням чи знищенням майна,  або таке,  що завдало значної шкоди потерпілому.

    Керуючись ст.ст. 94,95,97,КПК України,
      ПРОШУ:
1. Вжити заходів прокурорського реагування відносно посадових осіб : співробітника ДАІ с-нта Бугай О.М. та  начальника  ВДАІ ДМУ п-пка міліції Сінчугова В.В.  які порушили діюче законодавство України ;
2. Вжити заходів прокурорського реагування відносно вимагання плати  співробітниками штрафмайданчика УМВС ДАІ за повернення транспортних засобів з громадян України;
3. Порушити по цьому факту кримінальну справу у порядку ст.97 КПК України;
4. Дати мені відповідь у порядку та терміни, передбачені ст.20 ЗУ «Про звернення громадян».

Додаток :
1)СD- диск з відеозаписом  цих подій;
2)Копія протоколу  АА2 №792507  ;
2)Копія постанови АН1 №232125;
3)Копії квитанцій про оплату «послуг» штрафмайданчика та евакуатора.


Дата _______       Підпис_______