Вирішив розказати свою невелику історію - одноденного мототурне в Карати.
Для мене, чомусь, поїздка в Карпати завжди розглядалась як щось довге та важке. На декілька днів, з великою кількістю багажу. Проте цього літа все змінилось. Мені завжди було цікаво побувати в горах, отак сьогодні зранку я сиджу за робочим столом, а вже в обід споглядаю неймовірні панорами гір. Отже я вирішив таки спробувати цю авантюру. Як побувати в Карпатах, побачити Синевир і ввечері повернутись додому. Отже точка старту і фінішу Львів. Кінцева точка маршруту Синевир. Транспорт - мотард. Мінімум речей.
Виїхав я в 6:30 в напрямку Сколе - Мукачево. Також метою подорожі було зняти класне музичне відео. Тому з собою була деяка апаратура. Це мабуть і був найважчий вантаж. Дорогою до Стрия нічого особливого, звичайна траса. Після Стрия вже почались відкриватись цікаві панорами і відчуття, що ти подорожуєш, а не просто їдеш з точки А в Б.
Заїхавши в Сколе, я зрозумів, що подолав значну частину маршруту за менший час ніж очікував. Тут дещо розслабився і менше зважав на часові рамки. Після Сколого вирушив далі до перехрестя в Нижні Ворота, для повороту на Міжгір'я. Дорогою знайшов ґрунтовий виїзд на гору, піднявшись побачив чудово панораму, де і зробив декілька кадрів, і згаяв там більше часу ніж планував, проте того ще не усвідомлював. Це був неймовірний вигляд ранкових гір, і хоч насправді попереду мене чекали краєвиди куди кращі, я ще того не знав. Після перехрестя я повернув ліворуч і поїхав на Міжгір'я, чудовою відремонтованою дорогою. Це мабуть одна з наймальовничіших доріг того дня, між пасмами гір, з захоплюючими спусками і підйомами, класними видами і неквапливою поїздкою, та одним дуже звивистим серпантином - Воловецький перевал. Дорогою декілька раз зупинявся біля невеличких річок, які стрімко текли вздовж дороги і захоплюючих панорам, які звісно потрібно зазнімкувати)
Добрався Міжгір'я під обід, далі була дорога до Синевиру, а також Синевирського перевалу. де я і зробив обідній привал. Далі дорого погіршилась, особливо коли з траси звернув в напрямку озера, до котрого ще було далеченько. Проте довколишні красоти мене відволікали від стану дорожнього покриття. Добрався я Синевиру десь коло години 16, якщо хто не знає, прохід до самого озера платний, 30 грн з людини, а туди доречі потрібно підніматись в гору, хоча це я вже дізнався пізніше, проте там була можливість оплатити і себе і мото, щоб добратись аж до самого озера, що я і зробив, ще 30 грн за металевого друга, я гадаю не багато.
І ось воно, озеро Синевир, ще одне виконане бажання в скарбничку. Там неймовірно гарно, оповите туманом дзеркало води ніби манить своєю загадковістю, в оточені високих гір. Доречі, довкола є прохід, тому озеро можна огледіти з усіх сторін. Там ніби час зупинився, але лише у відчуттях, насправді вже доходила 18:00. А у Львів ще дорога далека. Отже намилувавшись водичкою) і назнімавши багацько класного я зібрався в вирішальний ривок. В цей момент якраз і прийшло усвідомлення, що насправді багато часу пішло, і зовсім мало залишилось, адже хоча б до 21:00 хотілося б бути в дома, проте все виявилось не так як гадалось. До Міжгір'я мене чекала вже знайома дорога, тому хоч вона було не найкращої якості, її я вже знав як проїхати, ще на останок наповнюючись атмосферою Карпат. А вже з Міжгір'я була невідома дорога на Долину.
Сойми - Долина, це напрям для нечемних мотоциклістів) Перший кілометрів 20 суцільний ремонт, де вже розкопано і засипано щебенем, а все інше суцільні ями, я хотів ввечері бути в дома, я ще ніколи так не помилявся. З неймовірною витримкою і нервами натягнутими під під ноту Сі, близько 20:00 я добрався Долини, як початку цивілізації, з тих дрімучих і безлюдних просторів битого асфальту. Ну а далі вже швидкісний марафон у Львів. Додому я таки добрався близько 22:00. Що теж вважаю непоганим, дуже втомлений, але щасливий. Одноденне мототурне у Карпати вдалось, це можливо, і це дуже класно, адже зараз за вікном Львів, а ще в обід я бачив неймовірні пасма залитих літнім сонцем гір.
І того, 12 годин в сідлі, і близько 450 км. От така вийшла історія. Ну і якщо комусь цікаво, побачити як це виглядало на власні очі, додаю посилання на відео. Там все. Дякую за увагу, і якщо є що сказати, залюбки послухаю.
Відео:
Дивитись відео