Почну із себе. Чогось мене перемкнуло - подарував дружині велосипеда Ardis Messina (жіноча рама, 26" колеса). Щоб подивитися чи може вона на 2 колесах їздити (а там посажу на скутера). Отримав, зібрав - жінка ДУЖЕ задоволена, їздить без проблем, катається в поля з донькою (в доньки свій дитячий велосипед). Я навідь не очікував що буде стільки щастя - очі аж сяють. В обох.
А чого ж сам пасу задніх?... Вирішив і собі взяти якогось коня педального - оскільки
заробляю гроші сижу вдома в місті, з"явилася потреба у фізичних навантаженнях. Довго вибирав вилосипеда, та придбав Ardis Ukrbike - це така собі "Украіна" (чоловіча) але не ХВЗ.
В нього є два плюси - в каретці вже є різьба і навідь якийсь картридж, осі 9мм (не треба пропилювати) і... це не поганий кардіо-тренажор. Кардіо-тренажер з нього ну чисто як в
анекдоті про армію, так ось із "за...ся" у Ukrbike проблем немає - він однаково погано їде на гору, з гори і по прямій
Зірки 46-16 (по сайту, сам не рахував), колеса 28". Сподіваюсь з нього зробити більше-менш пристойний велосипед - ліплю "крокодила". Гальма - тільки ножні (як на "Україні").
В цілому - отримав те на що розраховував (за його гроші), але результатом ще не задоволений.
До речі, є в продажу Україна ХВЗ (
не люксова, та що за 2300грв) - з того що знайшов про неї в інтернеті: ручна сварка, стара радянська каретка (тобто треба нарізати різьбу під сучасні), тому туди не ліз. Подивився на ціни на каретки радянського типу що роблять китайці - жовтий метал, ціна "до $2" і мені трохи стало
страшно зрозуміло. Плюс цікавить можливість поставити "промислові підшипники" (тобто звичайні нормальні) а не насипні. У ХВЗ теж їх можна запресувати, але з касетою все значно простіше (що ставити, а що знімати).
Чому таке? Ну це вже суб"єктивно - мені не потрібні 100500 зірок (що китайських, а що козирних shiman'івських). Мені потрібен вел на одну... ну добре на 3 передачі - не більше. За більше платити не хочу, бо не розумію нащо 52 передачі і нащо за собою стільки зірок возити. Також не хочу купляти велосипед з китайскими амортизаторами (що не працюють). А таких велосипедів, як мені треба, в нормальних брендів (і за нормальні гроші, а не за 25тис) - немає в принципі (у нас), бо всі продають
китайські супер-космічні лісапеди з консервних банок, а не надійні для "просто покататися". Ну в общем у нас всі спортсмени (поголовно чемпіони!), один я - ні (як завжди
). Тому й вирішив взяти цей нещасний ардіс як донора, а там вже, чого бог дасть, обвішаю.
В цілому - по рівному в магазин їздити на ньому можна, не все так погано. Але хочеться кращого. Багажнік - просто кричить-проситься щоб його посилили, тому поки зняв від гріха подалі і думаю де взяти такої трубки.
PS: Колись давно, в іншому житті, в іншій країні, у мене був велосипед Author Context (звичайна MTB"шка з купою зірок), я по ньому дуже скучив. Більш менш їхав добре, я на ньому навідь їздив 25км в один бік (ога, 120кг тоді був, зараз вже 135 - мені важче), комфортна швидкість була 20-25 км/г (по гпс). Передачі клацати майже не було потреби - тому і вважаю що мені треба одна пряма передача, передача вверх і одна вниз - і достить. Ех, як я з нього літав... один раз тиждень не міг підняти руку вище плеча так забився - приходив на роботу і здоровою рукою клав на стіл хвору. Тоді і зрозумів нащо на велосипеді шльом. Велосипед був мені замість транспорту - влітку навідь проїзного не купляв. Як я на ньому поїхав додому з центру після 3л пива і свинячої ноги, як мене поліція вночі "зняла" з автобану, як вночі заїхав на прилеглу терріторію до президенського палацу (ну я ж вдень працюю - час на оглядини є тільки вночі!), як пробив ввечері камеру далеко за містом і повертався з велосипедом електричкою (бачив п"яних аборигенів - їх аж в вагон не пустили, чисто як наші!)... Але... він залишився в Празі, а я - ні.
Carthago delenda est, Ceterum censeo Carthaginem delendam esse.