85-летний дедушка должен был сдать анализ семенной жидкости для медосмотра. Врач дал деду баночку и сказал: «Возьмите эту баночку домой и верните завтра образец для анализа».
На следующий день 85-летний дедушка пришел в кабинет врача, и отдал ему баночку, которая была абсолютно пуста, как и вчера.
Врач спросил, что случилось, и дедушка объяснил:
«Ну, доктор, вот что произошло, сначала я попытался моей правой рукой, но ничего не вышло. Тогда я попытался моей левой рукой, но это также не принесло результатов. Мне пришлось попросить помочь мою жену. Она попыталась правой рукой, а затем левой, результат был нулевой. Тогда она попробовала с помощью рта, сначала с зубами, а затем также без них — ничего не вышло. Мы даже позвали на помощь Клавдию Петровну, даму по соседству, и она попыталась тоже: сначала обеими руками, потом засунув в подмышку, и она даже пыталась сжать между своих колен, но так и ничего не вышло».
Врач был в шоке! «Вы попросили свою соседку? Боже мой!»
Старик ответил: «Да, но никто из нас так и не смог открыть эту чертову баночку!»
Заснування Москви було найбільшою геокатастрофою нашої ери
СМС от жены любовнице:
«Я купила мужу новые трусы. Будешь с ним — зацени».
СМС от любовницы жене:
«Там, в новых трусах, в кармашке рафаэлло — это тебе».
Заснування Москви було найбільшою геокатастрофою нашої ери
Отец возвращается с работы домой и застаёт дочь, «развлекающуюся» с вибратором. Отец: - Доченька, ты чего это?.. Дочь: - Да вот, пап, нормальных мужиков то сейчас нет. Все пьют, гуляют… Вот зашла в «Сексшоп», да и купила себе мужа… А теперь мне больше никто и не нужен! На следующий день возвращается домой дочь, а отец дома уже. Сидит за столом на кухне, на столе початая бутылка водки, скромная закуска. А напротив отца на столе лежит дочкин вибратор. Дочь: - Папуля, ты чего это?.. Отец: - Да вот, с зятем водку пью…
Заснування Москви було найбільшою геокатастрофою нашої ери
Aleksandr Savchuk
Жив у сели Микола, і дуже він любив ганяти на Яві, на тієї, яка шести вольтова, кольору "гнилої вишні", а так як шолома в нього не було, то інспектор ДАІ Степан Перебийніс зупиняв його кожен день і робив зауваження, хвилин двадцять суцільного мозгойобства і нотацій, бо штрафувати не міг, хто ж племінника штрафує, але залишити на призволяще таке порушення Правил не дозволяла форма і зірочки на погонах.
Щось вякнути, навіть по родинному, Микола сцався, бо дядька був метр дев'яносто п'ять, майстер спорту по усіляким залізякам і бичара яких замало. Отже, одного прекрасного дня, як кажуть поїдатєлі шишек і випіватєлі брагі, Микола взяв гумового м'ячика і вирізав з нього щось таке, що на швидкості сорока кілометрів на годину, було схоже на шолом німецького загарбника сорокових років. Сів на свого мотоцикла, посміхнувся і дав по газам.
Старший лейтенант ДАІ, Степан Перебийніс був на посту, так було завжди, так є і так буде, навіть землетрус і вибух наднової зірки не зможе це змінити, хоча хрестини і весілля давали шанс порушникам уникнути покарання. Почувши характерне тарахтіння двох мотоциклетних двигунів, він викинув недопалок "Ватри", перехопив зручніше міліцейського жезла, якого йому подарував на сорокап'ятирічний ювілей кум, власноруч вирізавши його з дуба, пофарбувавши в біло-чорні кольори і приготувався. Судячи по характерному пердінню одного і стукотінню другого двигунів, до нього наближались племінник Микола і його друзяка Іван, один на Яві, інший на МТ - розбишаки і хулігани, тому вз'їбати цих розпиздяїв, це святе і кошерне діло.
Ліниво махнувши жезлом, більше схожим на бейсбольну биту гамериканських реднеків, Степан ліниво пішов до зупинившихся хлопців.
- Старший лейте... - почав він стандартну процедуру і замовк, дивлячись на дебільні посмішкі пацанів, рука біля козирька фуражки повільно опустилася, а рот з язиком видали сокраментальне: "
должно это все когда нибуть кончится.......
