Спочатку визначаю "проблему" ЗСУ яку роздувають по соцам,потім я скажу як ми іх вирішували. "Проблема"-вирішення.
Тож почнемо...
1.Кажуть мобілізованих/контрактників не тренують на полігонах,не дають тактику,теорію..."м'ясо,на убой ведуть всі чули"
-Хто хоче той тренується,бігае,стрибає,вчиться заёбуе всіх,щоб його навчили. Хто не хоче той пише пост в фб...потім не знае що робити...як резалт власна невпевненість як бійця,ПТСР,300;200
2.Грязь/багнюка...А давайте тазіки з водою після помиву вилівати не під ноги,біля в ходу з палатки,а за 10 метрів,в яму яку ми викопали...(цеж бля копати треба,пост в фб... #зрада грязь)
Во бля,грязюки менше стало,але ще дох..я,а давайте техніку не будемо загоняти в проходи,щоб не місити. Будемо в руках переносити вантажі,в решті решт рідко вони бувають та не багато.
Во бля,ще менше багнюки стало...
3. Годують не так...та йоб твою мать. Руки маешь?
![17_wink](/contents/pics/smiles/17_wink.gif)
Йдешь в їдальню,заходиш до дівчат кажешь: Любі мої паняночки,я прийщов полегшити вам життя. Не готуйте на нашу группу/палатку/відділення їжу,давайте нам нашу норму сирими харчами,ми самі будемо готувати (шоколадку на стіл і у тебе постійно е необхідний провіант) далі сворюется ОБЩАК палатки і понеслась... Кофе,чай,конфети,куди ж без СЕМОК
![17_wink](/contents/pics/smiles/17_wink.gif)
)
Всі їдять колбосало,а ви на сардельках чи на норм ковбасі+каша чи борщ зварені як слід+++
В Карлівці е Карлові-Вари,щоб ви розуміли там кухар дядя Вова готуе 2першого,2другого на вибір. Куховарити так як треба,людина на своему місці...
4. Не дають право на ответку-Згоден бувае,але е одне але...про яке ви дізнаєтесь вже на передку)
5. Забезпечення ху₴ве,а ви спробуйте рогом стати,та не брати на власні плечі те що не повинні,і все стане на свої місця. Не стае,так пишіть скарги,всім батом пишіть скарги. Афішуйте.
Взагалі "АТО" це не тільки війна,це работа. Рити,носити,варити,ремонтувати, чистити,будувати і це не скінченно!
![01_smile](/contents/pics/smiles/01_smile.gif)
) І якщо ти не боець,а просто нормальний чоловік то і для тебе знайдеться праця. Можна одразу розставити крапки над Ї,і дізнатися ху із ху в твоему відділені,просто треба сісти і поговорити,хто що вміе добре робити,нехай то і робить. Я наприклад за весь час жодного разу не стояв по їдальні,зато я завжди в опрезерві. Головне грамотно розподілити обов'язки і все буде гуд! Кожен повинен робити свою працю на 100%,тоді і % повернення буде дуже-дуже великим.
Доречі в АТО ви зустрінете найкращіх людей у своему житті,брудних зовні-чистих нутром. Справжніх друзів,братів ваше спілкування з ними буде теж виключно щіре та відкрите.
Можливо у вас з'явиться власний "раб" я не жартую,головне знайти правильного аватара і одразу йому пояснити що поки він аватарить то він твій раб (ви в одному званні,та прийшли в одночас,просто так не бухай)
Далі будуть цікаві знайомства взагалі з неймовірними людьми, з волонтерами!!! Ці зустрічі взагалі примушують сердце битися швидше! Доречі не дивуйся коли під час обстрілу в бліндаж забіжить волонтер,він тіки приїхав...та попросить жахнути в сторону сепів
![17_wink](/contents/pics/smiles/17_wink.gif)
Деяких з цих людей ти побачиш вперше в житті в ночі,коли вони будуть ремонтувати на диком морозі твое авто,а тебе частувати смачним чаем та смаколиками. Вже наступного літа ви родинами поїдете відпочивати на моря.
У твоїх контактах в телефоні майже пропадуть людські імена,їх стане менше,багато номерів ти просто видалив на завжди,ти вже розуміешь що таке братерство,дружба...не те братішка яке на гражданці,а справжне бойове братерство.
Зато в контактах з'являться якісь мультяшні персонажі,герої коміксів,фільмів,чи просто мистецтва. Але це саме ті люди котрі роблять тебе своїм у кожному місті України.Ти взагалі зрозуміешь значення слова СВОЇ.
Але щоб зрозуміти хто то свої потрібно пройти грязь полігонів,сморід аватарів,розстановку сил в підрозділі,бойове злагодження. Мелкіе сука порези пальців рук,котрі взагалі хоч заживають? Чи це від того ключа/молотка/топора...Натерті плечі (бля цей наплічник з кожним кілометром все важчий,ригати хочу) А сам,братчику :ВАСЯ шо ти еле батони тягнеш давай дожиняй мене...(фуууу епать дихалку ледь не збив поки сказав) А знаешь який солоний від твого поту ремінець РПГ-26? Ти скуштуеш,якщо спробуешь,цей ремінець дійсно смачний бо то 26шта...а труба заіпала крутитися повз тебе.Через місяць ти будешь їх дві брати і жодну не будешь підтримувати зубами. А ще місяців через 9,десь в червоній зоні АТО,ви зупините вашу невеличу колону просто в полі,щоб сфотографувати ту галявину квітів котру ти побачив з коптера роблять розвідку укріплень ворога.
Частина хлопців як завжди по бойовому вигрузятся з автівок,та займуть сектори,а ти з іншою частиною підеш спокійно фоткати. Спокійно,бо ви вже вовки,і мурахи йдуть потилицею коли відчуваешь очі що дивляться на тебе,щось не ладне зправа або зліва,зараз спокій.
Через хвилину ви поміняетесь,ти візмеш сектор інщі підуть фоткать,всі,тіки кулеметники як завжди скажуть мне по блітузу передаш щоб я не йшов...А ти покажешь йому айфон і скажешь айфон відру не товарищ
![17_wink](/contents/pics/smiles/17_wink.gif)
По поверненню на базу, на вайфае піде розсилка фоток дружинам,та дівчинам "да тут біля воріт у бази..." "Та то ми у Красік їздили там по дорозі побачили"
Я це собсно) до чого...
Якщо ти зараз зрозуміешь що коли ти вчишься,тренуеш себе,слухаєш настави правильних людей,а на війні лінь тебе не бере ти риеш для себе,перекриваеш для себе,готуеш,все робиш для себе і ти не бухаешь вважай що ти Дункан Маклауд,головне не еблань.
Дивлюсь як зараз забезпечують і як забезпечували на початку небо і земля. Шмот хоч не крайперсижн але норм. Плюх не вистачае(ПНВ,теплаки,інше),але якщо перестати доїти волонтерів на різну ху&ню,мелочовку яку можна самому купляти (ЗП теж трішки підняли) а волонтерів зусередити виключно на теплаках,коптерах,ПНВхах іншому дійсно корисному,уявляєте скільки інструментів зможуть чьотко працювати в ночі?
Таким чином ми трошки піднімемо боездатність на своему рівні.Але для цього треба підняти сраку,піти служити,можливо повторно. Вчитись,тренуватись,забуте про свое йоб@не ЙА,та просто отримати життєвий досвід у цій війні.