Обговорення війни расії проти України

Виваливши ноги на робочий стіл в овальному кабінеті сидів Барак Хусейович Обама.
Раптом почувся боязкий стук в двері...
Барак Хусейнович, поспішаючи завершити розмову з Эльвірою Сахіпзадівною, спішно подякувавши їй за виконане завдання з девальвації рубля, вигукнув "Увійдіть!"
В овальний кабінет увійшли двоє молодих, статечних людей кавказької і словянської зовнішності.
- Гуд морнінг! - промовив Барак Хусейнович, випльовуючи на підлогу овального кабінету вчорашню жуйку Ріглі Спірмент
- Ху а ю? - добавив він!
- Ми Давіт Сакварелідзе і Віталій Касько - пробурмотіли під ніс, заїкаючись гості
- Ми... ми... ми... - затинаючись говорили гості - ми ті, що розкрили справу "діамантових прокурорів"!
- Оу, Давіт, гамарджоба, генацвале!
"Пане Віталію, радий з вами познайомитись!" - промовив Барак Хусейнович, з легким бережєнським діалектом!
Я відразу, друзі мої, впізнав вас!
В Білому Домі стільки й розмов, що про справу "діамантових прокурорів". Вже рік пройшов, а вона й досі актуальна!
- Та ми.... - сказали замітно повеселівші гості - ми вам гостинці привезли, вино грузинське і сало... а також протокол засідання антикорупційного форуму в Харкові
- Передайте вино і сало в музей капітал-шоу "Полє Чудес!"... тьху.. ну в музей Білого Дому - розпорядився Барак Хусейнович! Хоча ні, принесіть краще цибулі!
- А протокол антикорупційного форуму в Харкові давайте мені, хлопці. Я на нього довго чекав, цілих два дні! - додав Барак Хусенович
- Які люди, які люди... - бурмотав Барак Хусейнович, вдивляючись в прізвища антикорупціонерів - цвіт нації! Сам Горбаль! Сам Добродомов! Я його ще на телеканалі ЗІК дивився - не приховуючи гордості добавив Барак Хусейнович!
- Як там всі наші? - спитав розчулений гостинцями і протоколом антикорупційного форуму, Барак Хусейнович.
- Ну як там.... Віталя Шабунін?
- Як там Свєтка з Жашкова, ну та... Заліщучка?
- Як Сірьожа Лещенко?
На цих словах Барак Хусейнович солодко охнув і став переповідати історію про те, як він зависав з Сірьожою Лещенком і Мироською з Бережан. Каже, що гуляли з Сірьожою по-взрослому: з блек-джеком, шлюхами і кабачковою ікрою.
А Сірьожа привіз спіжджених з антикорупційного форуму "Житомирських ласощів" і змішав їх з путінкою, в ітоге Барак Хусейнович злив Сірьожі всі корупційні інсайди по Україні з номерами банківських рахунків і документами швейцарської прокуратури, а Сірьожа в отвєтку обблював овальний кабінет.
- Ну, наші всьо нормально... - продовжували розмову гості - наші навчились малювати антикорупційні плакати!
- Похвально, похвально - сказав Барак Хусейнович
- А Сірьожа Лещенко.... - продовжуючи розмову сказав Касько - Сірьожа Лещенко вчора подав позов на Мартиненка
- А.... я це читав вже на Українській правді - відповів Обама
- Просіть все що хочете! - сказав в кінці розповіді, розчулений спогадами Обама.
- Ну.... - сказали радісно гості - нам би нашого шефа, який є втіленням корупції, пана Шокіна звільнити.
- Шокін, Шокін, Шокін... - задумався Барак Хусейнович
- Хто це? - додав він
- Це той, хто зірвав безвізовий режим... Пам'ятаєте, Європейськ правда про це писала? І Найєм казав?
- Тоді нема базару! - сказав пан Обама, розтоптуючи на підлозі виплюнуту жуйку.
- Передайте моє розпорядження Пеці, скажіть йому, що якщо завтра, до 10 години ранку, Пєця не звільнить Шокіна і завгоспа Конотопської музичної школи, то я...
- Підете на штурм? - спитав схвильований Касько
- Ні, я не дам обіцяний мільярд баксів!
- Але ж вчора Яресько в Давосі домовлялася за цей мільярд?....
- Тут я рішаю! - грюкнув по столі Обама і подивився так, що в пана Каська з щелепи випала золота коронка, вкрадена в діамантових прокурорів і приліпилася до розтоптаної Обамою жуйки.
- Не сміємо спитати.... - продовжив Давіт - а завгоспа Конотопської музичної школи за що звільняти?
- Ех ви, салаги - промовив гордо Обама - ви що забули, що Саакашвілі викрив "горіхову мафію" на Київщині?
- Але ж Конотоп.... на Сумщині... - боязливо додав Касько..
- Тут я рішаю!
- Добре, дякуємо, Барак Хусейнович, за такий теплий прийом і звільнення Шокіна!
- Та нема за що! Передайте привіт Гнапу і Шабуніну і скажіть, що работаєм по старій схемі і джерела походження бабла, яке я передав Ігарьку Луценку не розкриваємо!
А ще перекажіть Скрипіну, що работаєм по схемі Лідокаїна Гетьмана - 70%/30%. Сімдесять мені, канєшно. І чеків я не даю.

Це не єдина підозра в кричущій корупції за участю Бойка. Тепер депутати та медіа повідомляють, що його відомство було задіяне і в масштабній схемі з продажу зрідженого газу за заниженими цінами з подальшим перепродажем з величезним наваром, який осідав у приватних кишенях. Ще влітку слідчі прокуратури підготували клопотання про зняття недоторканності з Бойка, але потім справа була спущена на гальмах.

Суть її полягала в тому, що керівництво міністерства штучно завищувало потребу населення в зрідженому газі у семи областях. Щоб її нібито задовольнити, держава продавала енергоносії за соціальними цінами, що складали 20% від ринкової вартості. Покупцями ставали 12 фіктивних фірм, створених молодим олігархом Сергієм Курченком, які згодом перепродавали газ за комерційними цінами на ринку. Грубо, але вигідно. Складно уявити собі, щоб Курченко при цьому не давав відкат тому, хто зробив таку щедру схему можливою.

Це не моя історія, її в статті розповідають депутати на диктофон. Про неї нібито знають і в ГПУ, на підставі чого і готували зняття недоторканності. Але і це не все. Російський бізнесмен Костянтин Григоришин - зараз не будемо оцінювати його - прямо на диктофон нам і зі своїм ім'ям стверджує, що раніше на держзакупівлі сиділи люди Бойка, вони просили помножити ринкову ціну на 6 (!), поставити державі трансформатори, які виробляє підприємство Григоришина, та заробити на них 80%. Прямо говорить під запис зі своїм ім'ям.

Що ще треба, щоб провести розслідування і винести вердикт щодо? Можливо Бойко не винен, можливо це чесна людина, якого обманювали підлеглі і якого обмовляють журналісти, слідчі і депутати, але я б хотів, щоб про це заявив суд. Щоб розслідування було завершене і по ньому було рішення. Щоб не було жодних зволікань та договорняків.

Нещодавно журналіст Сергій Лещенко опублікував інше розслідування, з якого випливає, що друг і колега Бойка Сергій Льовочкін прекрасно почуває себе на віллі вартістю $40 млн неподалік від Ніцци. На віллі, яку він навіть теоретично не може купити, тому що всі ці роки був чиновником і головою адміністрації президента за часів Віктора Януковича. Більше того, тепер є всі підстави припускати, що він був замішаний у ще одній грубій та прямій, як двері схемі з приватизації телекомунікаційного гіганта Укртелеком кіпрським офшором, який купив компанію без тендеру, або як любили називати регіонали - в тендері з одним учасником. У розслідуванні є все - імена, прізвища, компанії, явки, паролі. Залишилося тільки запросити всю цю інформацію офіційно, провести розслідування і підтвердити або спростувати. АЛЕ - розслідувати та довести справу до суду.

Які причини взагалі можуть перешкодити розслідуванню цих двох справ? Побачити такі причини мені важко. Якось у Нью-Йорку я розговорився з таксистом, вихідцем з Ефіопії. Помітивши, що він не видає чек, я запитав, чи не означає це, що він може "коригувати" цифри своєї виручки за день чи за місяць, від якої нараховується податок. Він подивився на мене зі здивованою посмішкою та відповів, що це повна дурість. У тебе таке може виходити рік, або навіть 5 років, але якщо хоча б раз тебе спіймають на цьому, податківці знищать тебе, твій бізнес і твою сім'ю. Людина з Ефіопії в Нью-Йорку це розуміє. Це називається незворотність покарання. І вона є одним з головних факторів, що стримують майбутні злочини.

В Україні мародери при владі можуть роками красти у держави мільярди, домовлятися з новими чиновниками після втрати влади і виходити сухими з води. Без справедливого і суворого покарання за крадіжку державних коштів, хоча б у великих розмірах, будь-які зміни в Україні будуть неповними.

У людей має з'явитися відчуття справедливості. Життя стає важчим. І люди повинні розуміти, за що вони терплять і куди ми йдемо. Якщо життя стає важчим, але ми розуміємо, куди йдемо, тоді нормально. Але якщо для одних воно стає важчим, а для інших - ні, так не піде.