Я придерживаюсь иного мнения. Жизнь показывает интересные штуки. А то, что мы пытаемся отодрать себя друг сидя обое в говне, не поможет никому из этого говна выбраться, а только усилит погружение в это говно. Как и происходит в реальности, а не в хотелкостях.
На Сході кажуть так: "Не буди сплячого...". В моєму розумінні, це виглядає так, що кожен має прокинутись до повноцінного життя чи існування САМОСТІЙНО, коли визріли всі необхідні передумови та обставини.
Це як народження нової істоти: в кожного свій строк.
Даремно віддавати дитину у школу в 6 років, коли вона не може всидіти на одному місці тривалий проміжок часу.
Деяких і в 9 років до школи ще рано віддавати...
Декого - взагалі віддавати до звичайної школи неможливо...
Якщо, на Вашу думку, росіяни та українці разом сидять в г***, то це ще зовсім не свідчить про те, що воно в них одне на двох або однакове.
Я, наприклад, не пригадую, щоб українцям була притаманна якась зверхність по відношенню до своїх близьких чи далеких сусідів...
У шведів - була - вилікувана Полтавською битвою...
У німців - була - вилікувана 2-ю Світовою війною...
У японців була - вилікувана Хіросімою та Нагасакі...
У поляків - була. І на мій особистий погляд - ще не долікована. Але це - ІМХО.
Є деякі народи, у яких зверхність ще не проявилась - вони ще перебувають, так би мовити, у "дитинстві"...
А деякі народи вже край як потребують лікування... Щоб не було потім ускладнень.
Не пригадую, щоб українські кіностудії за 23 роки незалежності зняли хоча б одну кінострічку державною мовою, у якій би російськомовного співвітчизника було виставлено як "шута горохового", клоуна чи недорозвинену людську істоту.
Російські фільми з такими акторськими ролями Ви можете нарахувати на пальцях обох кінцівок, не натружуючи мозок.
То хіба однакове г***, в якому ми сидимо?
То хіба однакового лікування ми потребуємо?