MOTO.com.ua
events
0
Події
Погода: Київ
12.02, 14:48
44
-2 °С
Вітер: 1 м./с., Схід
НовиниФорумОголошенняЖурналКаталогПривалКалендар
Реєстрація Вхід
?
Увійти
Допоможіть Армії, наближайте нашу Перемогу!
Форум
Шукати

Обговорення війни расії проти України

Переглядів: 2770478
GiS адміністратор
16.11.2015 р.
answerview
Показати повідомлення
Шановні учасники цієї теми! У ній ми обговорюємо все, що пов'язано з Україною та подіями, що її оточують.

Тут діють особливі правила, що трохи відрізняються від загальних.
Категорично заборонено:

  1. Висловлювання образливого характеру про Україну та українців у будь-якій формі.  
  2. Мат у будь-якій формі.
  3. Постинг вульгарних картинок і відео, а також розміщення їх поза тегом SPOILER.
  4. Багаторазові цитування і безглузді повідомлення. Також заборонені цитати з відео і картинками всередині!
  5. Особисті листування і з'ясування стосунків видаляються цілими ланцюжками без попередження, навіть якщо в них є цінна інформація.
За всі ці (і не тільки) порушення Адміністрація сайту має право закрити доступ до цієї теми і видалити всі постинги з порушеннями!
Читаємо Правила форуму, не дратуємо адміністратора :)
Змінено: 07.11.2023 р., GiS
9
like
7
good
bad
shockingly
2
Риболов видалений
12.04.2016 р. відповів для mixan  
answerview
"Нас заблокували зі всіх сторін": Боровик розказав про майбутнє команди Саакашвілі
вівторок, 12 квітень 2016, 8:38

По суті, ми відчуваємо, що президент віддав Одесу сепаратистам, зазначає політик.


Якщо команду Саакашвілі будуть продовжувати блокувати, то вона піде в опозиції. Про це у "Вечірньому праймі" на телеканалі "112 Україна" заявив заступник голови Одеської облдержадміністрації та депутат Одеської міської ради Саша Боровик, повідомляють Патріоти України.

"Більше 10 днів тому звільнили Сакварелідзе і це, по суті, сигнал того, що контрреволюція стала активізуватися. До цього ми її відчували у вигляді саботажу. Тепер почалися удари по команді. По суті, ми відчуваємо, що президент віддав Одесу сепаратистам. Він пішов у них на поводу, коли зняли Сакварелідзе. Він і його партія підтримували Труханова, у якого однозначна біографія - він сепаратист чистої води і нічим не відрізняється від Аксьонова, відрізняється тільки тим, що тільки хотів провести референдум. Наш виступ - крик відчаю. Нас заблокували зі всіх сторін, нам б'ють з усіх гармат з оточення президента, перш за все. Якщо ця динаміка не зміниться - ми йдемо в жорстку опозицію", - заявив Боровик.

Раніше голова Одеської обласної державної адміністрації (ОДА) Міхеїл Саакашвілі висунув центральним влади, зокрема президента України Петру Порошенку, ряд вимог команди реформаторів.
Jedem das Seine
Нехай Бог тобі дасть тобі утричі більше всього того,що ти бажаєш мені.
Прикріплені зображеннявідкрити у галереї
2
like
1
good
bad
shockingly
1
Риболов видалений
12.04.2016 р.
answerview
ЗСУ створили тактичні передумови для оточення Донецька: Російські генерали в істериці – Михайло Жирохов
вівторок, 12 квітень 2016, 6:35
V
Наші провели локальний наступ, вийшовши одразу на три стратегічно важливі плацдарми, придатні для ривка на тактичне оточення Донецька - південніше (Докучаєвськ), північніше (Авдіївка) і східніше (Зайцеве) мегаполісу


Патріоти України пропонують ознайомитися зі спостереженнями відомого військового історика та аналітика Михайла Жирохова, котрими він поділився з виданням depo.ua

Бойовики облаштовують новий командний пункт поблизу Тореза і лякають населення майбутнім українським наступом на Великдень (хоча буквально за кілька тижнів до цього пропаганда працювала із зворотним знаком). Щоб зрозуміти, що відбувається на Донбасі в останні кілька місяців, ми спробуємо трохи проаналізувати потоки інформації.

Одразу варто зауважити, що все, що відбувається всередині "молодих республік", на кшталт гризні між Захарченком і Ходаковським, абсолютно не стосується ситуації на фронті. Українська армія воює не з загонами незаконних збройних формувань, а з експедиційною групою російської армії, якими командує генерал Сердюков, а генерали Асапов і Нікіфоров – армійськими корпусами. І це з'єднання жодним чином не підпорядковується маріонеткам Захарченку і Плотницькому, а керується безпосередньо з Москви.

Отже, з чого почалося весняне загострення на фронті? А дата відома – 24 лютого, коли українські війська синхронно зайняли два стратегічно важливі пункти в так званій "сірій" зоні – промзону Авдіївки та висоту під Докучаєвськом. Третя подія цього дня – бойовики здали населений пункт Широкіне на південному напрямку, бої за який з перемінним успіхом тривали рік.

Причому останнє - дуже важливий маркер ситуації на фронті: якщо з Авдіївкою та Докучаєвськом все більш-менш зрозуміло – розвідка намацала слабину і армія швидко пішла вперед, то здача Широкіного – ініціатива бойовиків. Адже його утримання мало сенс тільки в одному випадку – якщо ви плануєте наступ. У всіх інших випадках село, що розташоване в низині, – капкан. Здача Широкіного фактично означала перехід противника в глуху оборону. І причина тут, як нам бачиться, дуже проста – сили з Широкіного перекинули на інші "гарячі" напрямки.

Цікаво, що така тактика – намацування слабини в обороні противника, швидке просування і відбиття контратак ворога – не нова. Так воювали, наприклад, американці та німці у Другій світовій війні. Такий наступ дозволяє досягти максимум ефекту при мінімальних втратах, оскільки супротивник постійно змушений наступати, втрачаючи в рази більше живої сили і техніки.

Такі події, звісно, не могли пройти повз увагу російського командування, адже фактично ЗСУ провели локальний наступ, вийшовши одразу на три стратегічно важливі плацдарми, теоретично придатні для ривка на тактичне оточення Донецька: південніше (Докучаєвськ), північніше (Авдіївка) і східніше (Зайцеве) мегаполісу.

Причому на спланованість і наявність загального задуму вказували, наприклад, масові зачистки, проведені у прикордонних містах і селах силами МВС і СБУ з 15 грудня по 16 лютого. За відносно невеликий період були зачищені від ворожої агентури Авдіївка, Красногорівка, Мар'їнка. Крім того, що було піймано кілька десятків відвертих агентів, ще сотні знялися з місця, побоюючись викриття. Це фактично була дезорганізація налагодженої мережі агентів.

Російські генерали явно занервували – вже 28 лютого українська розвідка доповіла про появу в "ДеНеРе" "панів генералів" Асапова і Нікіфорова – вони керують "підлеглими" з Ростовської області і на позиціях бувають тільки в разі гострої необхідності. 2 березня той же Асапов побував під Широкіним, де після прочуханки бойовики якогось "Шамана" почали посилено зариватися в землю. Мета очевидна – побоювання удару ЗСУ від Широкіного в напрямку Новоазовська. До речі, у ці дні було помічено перекидання туди великої колони військової техніки і паливозаправників.

З початку березня і почалися активні бойові дій на промзоні, які із самого початку пішли для бойовиків невдало. Більше того, бійцям 58-ї бригади вдалося взяти під вогневий контроль дорогу Донецьк – Горлівка. І це досить неприємний для бойовиків "щиголь" - адже, зі стратегічного погляду, це дозволяє ЗСУ створити перевагу сил і вдарити по Горлівці в умовах того, що росіяни просто фізично не встигнуть перекинути резерви. І це не враховуючи можливості подальшого просування на Ясинувату.

З 18 березня стало гаряче і під Докучаєвськом – у районі Новотроїцького, куди були перекинуті бойовики з-під Маріуполя. Почалося промацування і на інших ділянках фронту – під Зайцевим, у районі Попасної.

Ну і, звичайно, – "промка", де бойовики змінили свою тактику. На відміну від аеропорту, який був узятий штурмовими групами, не рахуючись з втратами особового складу, тут вони стали діяти ударно – розвідувальними групами, основним завданням яких є коригування вогню артилерії. Лізти в ближні бої бойовики не поспішають. І для цього є важливі причини – брак бойових кадрів. Повідомлення української розвідки лютого-квітня прямо-таки рясніють фактами масового дезертирства і відмови від подальшої "контрактної служби". У принципі, воно й не дивно – красти на Донбасі вже практично нічого, наймати нових найманців російський бюджет, що стрімко худне, не дозволяє, а ідейні "вибиті" за два роки боїв.

Очевидно, саме через брак сил "ДНР" старанно розганяються чутки про травневий наступ (типу прийде російська армія) і про відновлення роботи Донецького аеропорту – і, як наслідок, появу в небі російської авіації.

На сьогодні бої за промзону Авдіївки є ключовими. Нині російське командування на Донеччині перебуває в патовій ситуації – не відповідати на просування української армії вони не можуть, інакше ми просунемося на іншому напрямку. Тому їм доводиться за військовою наукою накопичувати сили (стандарт – не менше 3 до 1) і контратакувати. Звісно, у такому випадку саме вони несуть великі втрати і саме вони "сточують" свої резерви.

Тенденція, звичайно, позитивна, проте радіти рано – сил у бойовиків ще чимало, а за ними Росія з її людськими резервами і досить потужною армією. Але українська армія і, сподіваюся, держава готові до найрізноманітнішого розвитку подій.
Jedem das Seine
Нехай Бог тобі дасть тобі утричі більше всього того,що ти бажаєш мені.
Прикріплені зображеннявідкрити у галереї
2
like
2
good
bad
shockingly
Риболов видалений
12.04.2016 р.
answerview
​Гройсман у президента, він вже погодився очолити Кабмін - ЗМІ
вівторок, 12 квітень 2016, 0:40
+
«Буря у склянці води» скінчилася. Володимир Гройсман дав слово Порошенку.

Спікер недовго упирався в бажанні отримати в Кабміні свою конфігурацію міністрів. Вже близько половини одинадцятого в Адміністрації президента повідомили, що спікер все-таки погодився стати прем'єром, повідомляють Патріоти України з посиланням на РБК-Україна.
Jedem das Seine
Нехай Бог тобі дасть тобі утричі більше всього того,що ти бажаєш мені.
Прикріплені зображеннявідкрити у галереї
like
good
bad
shockingly
12.04.2016 р. відповів для Vervet  
answerview
По суті, ми відчуваємо, що президент віддав Одесу сепаратистам, зазначає політик.
не думаю. за время войны многое в умах изменилось. хотя, надо признать - есть заведомо внедряемые рассадники, которые даже внахаловку пытаются пропагандонить идеи пропедерации, малососсии и новохрюкинска. но люди не ведутся. да, наше правительство хаят, но и ввх не собираются звать. как говорится, "таких друзей..."
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!
1
like
1
good
bad
shockingly
Риболов видалений
12.04.2016 р.
answerview
"Такий чесний він нікому не був потрібен": Вдова офіцера Романа Галаса вирушила в зону АТО, щоб довести - її чоловіка вбили свої
вівторок, 12 квітень 2016, 9:28

"Виявивши 48 мільйонів гривень, які мікроавтобус з київськими номерами, супроводжуваний співробітниками СБУ, віз в "ДНР", мій чоловік підписав собі смертний вирок", - переконана Ірина Галас.


Про те, як в зоні АТО розправляються з дуже чесними бійцями, ходять чутки вже давно. У вересні 2015 року недалеко від Щастя Луганської області був убитий керівник однієї з мобільних груп по боротьбі з корупцією, відомий волонтер Андрій Галущенко з позивним "Ендрю". За підозрою у вбивстві військова прокуратура затримала двох розвідників 92-ї окремої механізованої бригади. Пізніше з'ясувалося, що "Ендрю" розслідував причетність спецслужб до організації наркотрафіку "Шовковий шлях": Афганістан - Росія - Донбас - Європа. Про це пишуть ФАКТЫ, зазначають Патріоти України.

На наступний день після загибелі
Андрія Галущенка командир роти 80-ї бригади Володимир Киян (позивний "Тайфун") підірвався на фугасі. Напередодні він сказав волонтеру Юрію Касьянову про підозри, що "Ендрю" вбили свої, і про те, що збирається це довести ...

А за місяць до цього, 8 серпня, командир 3-го взводу третьої роти 16-го окремого мотопіхотного батальйону Роман Галас не пропустив у Зайцеве вантажний автомобіль з крупами і борошном, який прямував з Києва на окуповану територію. Незважаючи на те, що мікроавтобус супроводжували два співробітника СБУ, Роман і бійці його взводу наполягли на огляді машини. І виявили в мішках з крупами і борошном величезну кількість грошей - 48 мільйонів гривень. Через 18 днів дружині Романа повідомили, що її чоловік ... випадково підірвався на ручний гранаті. А можливо, навіть наклав на себе руки. Далі подаємо матеріал мовою видання:

«Узнав о проблемах Романа со слухом, военком сказал: «Это хорошо, не будет слышать выстрелов»

О смерти Романа Галаса — старшего лейтенанта 16-го отдельного мотопехотного батальона — его жене сообщили сотрудники военкомата. Но ни они, ни сопровождавшие его тело офицеры не дали женщине вразумительного ответа на вопрос, как именно погиб ее муж. Звучали версии одна диковиннее другой: неосторожное обращение с оружием, самоубийство… В конце концов, командир батальона даже обвинил вдову в том, что Роман погиб по ее вине! Мол, в семье Галасов были неполадки, и из-за этого офицер решил покончить с собой. Положил, дескать, себе на грудь гранату и уснул. А когда во сне рука соскользнула с чеки, граната взорвалась.

— Я понимала, что весь этот бред выдуман только для того, чтобы утаить истинную причину смерти Ромы, — говорит Ирина Галас. — А я ведь ее знала! Муж успел рассказать мне, как выловил контрабандистов, которые из Киева везли сепаратистам в мешках с крупами и сахаром огромную сумму денег. Рома оказался честным, не согласился пропустить их микроавтобус, вызвал офицеров внутренней службы безопасности. Его сразу же перевели служить на другой пропускной пункт, но он и там начал ловить контрабандистов. Такой честный он никому не был нужен, его решили убрать.

Рома никогда не рвался служить в армии и воевать. Потому что с детства знал, что ему суждено погибнуть от пули. Или ему ворожка об этом сказала, или он сам чувствовал. Но сколько его друзья ни приглашали на охоту, сколько я ни упрашивала — никогда не ездил. Да и интересы у Романа всегда были другими. Он был очень образованным человеком, обожал учиться. Еще в школе выигрывал районные олимпиады по французскому языку.

Хотел победить и в областной, но ее в тот год как раз не проводили. Тогда Роман принял участие в областной олимпиаде по географии и занял первое место. Ему нужна была победа, чтобы без экзаменов поступить в университет и не попасть под призыв. Во Львовском университете он благодаря военной кафедре стал лейтенантом, а пять лет назад по выслуге получил звание старшего лейтенанта. Мы с ним, кстати, именно в университете и познакомились, на студенческой дискотеке. Я училась на пятом курсе факультета биологии, а мой будущий муж — только на втором курсе факультета картографии.

Когда поженились, все начинали с нуля. Я уже работала, ждала, пока муж получит диплом. Через три года родилась наша единственная дочь Майя.

30 января прошлого года Рому мобилизовали. Причем сделали это очень оригинально: когда он вечером возвращался с работы, сотрудники военкомата подкараулили его на выходе из маршрутки, схватили, надели наручники, и между ними положили повестку. Заставили расписаться о ее получении и сказали, что выезд на полигон послезавтра.

— Вы обращались в военкомат за разъяснениями?

— Конечно. Мне объяснили, что такие меры были приняты, чтобы мой муж не сбежал. В 2014 году Роману уже приходили повестки, но мы предоставили документы, что он, во-первых, слабослышащий (в 2009 году переболел калифорнийским гриппом и получил тяжелые осложнения на уши), а во-вторых, опекает инвалида, а потому не может служить. Это абсолютная правда: моя мама в 2011 году перенесла инсульт и с того времени прикована к постели. Рома — единственный мужчина в семье. Без него маму практически невозможно ни помыть, ни перенести на другое место.

Узнав о проблемах Романа со слухом, военком сказал: «Это хорошо, не будет слышать выстрелов». А по поводу моей мамы заявил, что военнообязанному Галасу нужно было оформлять опеку над инвалидом официально.

Но муж этого не делал сознательно: иначе он получал бы пособие в размере 16 гривен в месяц и не имел права работать. Супруг не мог позволить себе сидеть у меня на шее. Поэтому он и работал, и за тещей ухаживал, и дочку растил. А когда его заставили взять повестку, отправился служить.

— Он предчувствовал, что не вернется с войны?

— Не знаю. Воспринял воинскую службу спокойно, как данность. Сказал, что если уж он так нужен государству, то скрываться и прятаться за моей юбкой не станет, пойдет воевать. А вот я, когда узнала о его мобилизации, билась в истерике. У его сестры Лиды тоже было плохое предчувствие. Когда Рома садился в поезд, он вытирал слезы.

Многие военные, которых отправляли на передовую, тоже плакали. Их жены и матери рыдали навзрыд. Роман сначала был в Широком Лане Николаевской области, потом на Яворовском полигоне, а 30 марта поехал в зону АТО. Счастье, Станица Луганская, Райгородка, Новоайдар… Это тогда была даже не первая линия огня, а «нулевка».
Если меня ночью не убьют сепаратисты, утром прикончат свои же»

— Муж часто звонил домой?

— Каждый день, — отвечает Ирина. — Рома еще с Широкого Лана был в ужасе от условий, в которых приходится жить ребятам. Если ему как офицеру полагалась казарма, то ребята ночевали в мороз под открытым небом, в спальниках, положенных на сгнившие деревянные поддоны. А летом, когда Рома уже был на передовой, солдаты изнывали от адской жары.

Муж как-то прислал фотографию. Я едва узнала его, таким он был грязным и заросшим. «Почему ты не бреешься?» — спросила. Ответ меня потряс: «Нам дают по одному стакану воды в день. Хочешь — пей, хочешь — мойся, хочешь — брейся. Конечно, мы ее выпиваем! У хлопцев кожные заболевания, вши». Еще Рому возмущало, что передислокации проходили обязательно среди ночи. Якобы, чтобы «сепары» не заметили. А эти самые «сепары» сами предупреждали наших хлопцев, когда нельзя выходить, когда нужно саперов отправлять…

— Как это?!

— У нашего противника прекрасная радиолокационная техника, сепаратисты знают обо всех планах нашего командования. Они постоянно прослушивают все телефонные разговоры и потом даже в шутку звонят и пересказывают нашим ребятам, кто из них о чем поговорил с женой. Но убивать украинских военных, захватывать населенные пункты не хотят: у них ведь оплачивается каждый «трудодень». Отстрелял нужное количество боеприпасов — получил зарплату. Вот они наших и предупреждают, чтобы не совались. «Сепарам» выгодно, чтобы война шла как можно дольше. А украинские хлопцы оказываются заложниками политических игр и платят за них своими жизнями.

— Роман ходил на опасные боевые задания?

— Поначалу он занимался документами и картами — по своему профилю. Ездил за новобранцами на полигон, забирал их в АТО, оформлял. Когда его назначили командиром третьего взвода третьей роты, он часто выезжал на блокпосты, проверял документы. Не раз ловил сепаратистов, одетых под наших военнослужащих.

Обезвреживал контрабандистов, которые, например, везли в «ДНР» алкоголь. В Донецке ведь бутылка пива в три раза дороже, чем у нас! В общем, Роме на передовой работы хватало. Ему даже начала нравиться военная жизнь. Тем более что сначала у него был очень хороший комбат — Иван Петренко. Опытный, умный и порядочный офицер.

А 20 июля в Зайцево случилось роковое для моего мужа событие: он остановил микроавтобус с киевскими номерами, который следовал на оккупированную территорию. В нем, сопровождаемом двумя сотрудниками СБУ, были крупы, сахар, мука. Муж заподозрил неладное, решил раскрыть мешки. Внутри оказалось… 48 миллионов гривен!

Рома вызвал сотрудников внутренней безопасности, они увезли микроавтобус с собой, составлять протокол. «Эсбэушники» бесновались, угрожали нашим хлопцам пистолетами. Об этом случае тогда рассказывали многие СМИ (в частности, газета «Дзеркало Закарпаття» и интернет-сайт donbass.ua. — Авт.). Самое интересное, что дальнейшая судьба этих 48 миллионов неизвестна. И микроавтобус, и деньги, и «эсбэушники» испарились.

Началась травля Романа. Он проговорился мне, что его пообещали сжить со свету свои же — за то, что перешел дорогу людям, которые ворочают миллионами. Сначала мужу сломали руку. Он, правда, так и не признался кто. А 6 августа, когда позвонил, я не узнала его голос — настолько он был безжизненным и отрешенным.

«Если меня ночью не убьют сепаратисты, утром прикончат свои же», — сказал Рома. Я умоляла сказать, кто ему угрожает, хотела звонить в Минобороны, в полицию, в Верховную Раду. Но муж не позволил: сказал, что эта информация опасна для моей жизни. Я рыдала, а Рома успокаивал меня: «Ириша, я так соскучился. Не плачь, моя милая, может, все обойдется».

«Он не мог бы взорвать у себя на груди гранату, не повредив рук»

Позже, расследуя обстоятельства смерти своего супруга, Ирина Галас узнала, что в тот же день, 6 августа, Роман звонил заместителю командира батальона, сообщал о грозящей ему опасности, просил помочь. Тот ответил, что находится в ста километрах и приехать в Зайцево сможет только через четыре дня.

Роман позвонил также своему другу, фельдшеру из другого взвода, попросил заехать на чай, сказал, что у него важный разговор. Видимо, тоже хотел сообщить о травле. Фельдшер был занят. И он, и заместитель комбата потом извинялись перед вдовой, что не оказались рядом с ее мужем и не смогли предо-твратить беду.

Утром восьмого августа Роман позвонил жене. Сказал, что всю ночь ловил диверсантов, очень устал и хочет отоспаться. «А чтобы ты не волновалась, даю тебе задание — оно тебя отвлечет. Возьми рулетку и померяй цоколь нашего дома. Посчитай, сколько материала нужно для его облицовки. Приеду — закажем чешскую плитку. Будет очень красиво».

— Я вместе с дочкой все измерила и стала ждать от мужа звонка, — вспоминает Ирина Галас. — В десять вечера решила сама позвонить. Только взяла в руки телефон — вдруг вижу в нашем дворе человека в военной форме. А позади него стоит карета «скорой помощи». Я сразу же упала на землю и начала кричать: «Нет! Это же не Рома, правда? Не говорите, что Рома…» Парень из военкомата не мог ничего сказать, только кивнул.

Моя дочь Майя впала в ступор, не могла говорить. Свекровь, узнав, что ее сына больше нет, потеряла сознание. Я просила военных комиссаров — и районного, и областного — позволить мне самой привезти тело мужа. Не разрешили. Мол, командование само справится. А тем временем в Артемовской больнице, где делали вскрытие моего мужа, решали вопрос о его транспортировке. У них не было рефрижератора, а на улице было 40 градусов жары. Сначала хлопцы везли Рому в «Газели», обложив бутылками со льдом! Холодильник дали только в Харькове. Учитывая, что тело привезли домой лишь на четвертые сутки, можете себе представить, в каком оно было состоянии.

— Денежную компенсацию за погибшего во время боевых действий мужа вам выплатили?

— Командование обвиняет меня в том, что я затеяла расследование смерти мужа, потому что хочу денег, — отвечает Ирина Галас. — Но ведь мы никогда ни в чем не нуждались. Квартира в Луцке, дом в Млинове, машина. Рома прекрасно зарабатывал — он был узкопрофильным специалистом на заводе, изготавливающем проводку для «Мерседесов».

Получал 5 тысяч гривен в месяц — для нашего поселка это отличная зарплата! Я работаю учителем химии в двух школах, получаю две ставки. Когда мужа мобилизовали, его компания выплачивала мне его среднемесячный оклад. Вместе с моей зарплатой доход составлял 9 тысяч гривен в месяц. Так что упрекать меня в корысти смешно. Что касается денег, то я намерена добиться выплаты положенной нам разовой помощи в размере 609 тысяч гривен. А государство платить семьям погибших в АТО ребят не очень хочет, поэтому и появляется столько липовых заключений о смерти от инфарктов или самоубийств. В этих случаях выплаты вдовам не полагаются.

Я подала заявление в Департамент финансов Минобороны, и оттуда пришел потрясающий ответ: для того чтобы получить материальную помощь, должна доказать им, что Рома не покончил с собой. Я должна доказать, представляете, а не следствие!

Похоронить погибшего офицера решили в его родном Сокале Львовской области. Провожать бойца в последний путь вышел весь город. Люди стояли на коленях, плакали и крестились, когда гроб с телом Романа проносили по улицам города.

— Перед этим похоронная процессия заезжала в Млинов. Нам позволили занести гроб в дом всего на пятнадцать минут, — говорит Ирина Галас. — Мы с сестрой мужа Лидой быстро ощупывали Романа: искали следы ран. Нам ведь сказали, что он подорвался на гранате. Так вот, я с уверенностью могу сказать, что руки у мужа были целыми, а грудная клетка — нет.

Она была мягкая, полая. Внутри, под грубо зашитой кожей, было что-то напихано. Шуршащее, как целлофановые пакеты. Я рассказываю это к тому, что если бы мой муж действительно покончил с собой, как убеждал новый комбат батальона Олег Громадский, то он не мог бы взорвать у себя на груди гранату, не повредив рук. Я биохимик, немного разбираюсь в этом и думаю, что это просто невозможно.

Забегая наперед, скажу, что, разуверившись в следствии, которое выдвигало несостоятельные версии смерти Романа (вплоть до того, что он покончил с собой, потому что якобы поговорил по телефону с какими-то моими любовниками), я решила сама заняться расследованием. Не раз побывала в АТО, нашла свидетелей гибели мужа.

Хлопцы, правда, говорить, кто в ней виноват, побоялись. Сказали только, что за убийством Романа стоят очень влиятельные люди. Я выпросила у них фотографии мужа с места убийства. Он лежал в блиндаже, раскинув руки, как распятый Христос, а вместо груди у него зияла дыра размером (я посчитала!) 40 на 32 сантиметра. Сердца не было. Я решила во что бы то ни стало добиться правды. И найти тех, кто его убил.

На сегодняшний день Ирине Галас удалось немало. Она узнала, что граната, на которой подорвался ее муж, числится за другим подразделением. А две ручные гранаты самого Галаса нашли возле него невзорванными. Что лишний раз опровергает версию самоубийства.

Вдова также предоставила «ФАКТАМ» протокол допроса военного комиссара подполковника Николая Журавлева, в мобильной группе которого состоял Роман Галас и который проходит по делу как свидетель. Журавлев сообщил следствию, что 8 августа 2015 года ему позвонил командир 16-го батальона подполковник Громадский и сообщил, что старший лейтенант его подразделения Роман Галас был убит и к его смерти причастны сотрудники Службы безопасности Украины.

Кроме того, после окончания расследования причин смерти мужа вдова будет добиваться опровержения результатов судмедэкспертизы. Дело в том, что проводили ее не специалисты Днепропетровского областного бюро СМЭ, как положено в случае гибели бойцов АТО, а 25-летний гражданский эксперт Артемовской районной больницы.

В медицинском свидетельстве о смерти он написал, что Роман Галас погиб в результате взрывной травмы и раздробления туловища, нанеся себе умышленное членовредительство. Однако никаких доказательств этому не привел. Вдове, которая позвонила и возмутилась такому вопиющему правонарушению, судмедэксперт пояснил: «Ваш муж не хотел жить». А потом признался, что писал документ под диктовку офицера контрразведки, который стоял над ним во время проведения экспертизы, и следователя военной прокуратуры.

С помощью депутатов Млиновского районного совета Ирина Галас также добилась личного приема у заместителя министра обороны Украины Петра Мехеда.

— Петр Николаевич принял меня очень хорошо, — вспоминает Ирина. — Это ведь именно он организовал мобильные группы по противодействию контрабанде в АТО. Узнав, за что был убит мой муж, он обещал помочь. А через два дня после нашей встречи его уволили. Мне сейчас очень трудно. На руках — 14-летняя Майя и мама, инвалид I группы.

На нервной почве у меня начались проблемы со здоровьем. Появились кисты в груди, врачи даже взяли пробы на биопсию — подозревают рак. А тяжелее всего, что все вокруг говорят, что своим расследованием я ничего не добьюсь. Комбат кричит по телефону, что я больная на голову и, если не закрою рот, буду потом пенять на себя.

Но смириться не могу: мужа убили за то, что он честно выполнял свой долг, а его убийцы чувствуют себя спокойно и безнаказанно. Мне снится один и тот же сон. Рома на поле боя. Кричит мне: «Спасай!» — и умирает у меня на руках. Муж, видно, ждет от меня помощи, так что я не остановлюсь, пока не добьюсь своего и не узнаю правды.

Когда верстался номер, Ирина Галас прислала нам копию постановления о закрытии уголовного производства из-за отсутствия состава преступления. «По делу выполнены все возможные следственные действия, допрошены все свидетели, исследованы документы и обстоятельства смерти Галаса Р. Н. Поэтому можно сделать вывод, что старший лейтенант Галас погиб в результате несчастного случая», — написал следователь 3-го отделения отдела военной прокуратуры Донецкого региона Феськов.

Вдова собирается обжаловать это постановление в суде.

Тем временем «ФАКТЫ» обратились за комментариями в Службу безопасности Украины и военную прокуратуру. На момент публикации главный военный прокурор Украины Анатолий Матиос ничего не ответил, а начальник пресс-центра СБУ Елена Гитлянская сказала следующее:

— Для того чтобы собрать всю необходимую информацию и дать полноценный комментарий, нужно время. Хочу отметить только, что мы никогда не покрываем преступления своих сотрудников. Пресс-центр комментирует уголовные производства, открытые против сотрудников СБУ.

А их на сегодняшний день уже 44! Только два дня назад мы опубликовали на нашем сайте новость о том, что в Торецке Донецкой области поймали на взятке подполковника областного управления СБУ и его сообщника, которые требовали денег у местного предпринимателя. Оба злоумышленника задержаны. Если факт контрабанды, о котором вы говорите, имел место, значит, сопровождавшие микроавтобус сотрудники Службы безопасности тоже были задержаны. Мы выясним это и вам сообщим.
Jedem das Seine
Нехай Бог тобі дасть тобі утричі більше всього того,що ти бажаєш мені.
Прикріплені зображеннявідкрити у галереї
2
like
1
good
bad
shockingly
1
Риболов видалений
12.04.2016 р. відповів для tsinik  
answerview
По суті, ми відчуваємо, що президент віддав Одесу сепаратистам, зазначає політик.
не думаю. за время войны многое в умах изменилось. хотя, надо признать - есть заведомо внедряемые рассадники, которые даже внахаловку пытаются пропагандонить идеи пропедерации, малососсии и новохрюкинска. но люди не ведутся. да, наше правительство хаят, но и ввх не собираются звать. как говорится, "таких друзей..."

Кирило, далеко за прикладом ходити не потрібно, візьмемо недавні події, хто дозволив сепарам, з георгіївськими стрічками ходу в Одесі,в супроводі мусорів???
Чому Труханів, злодій і громадянин раші ще мер Одеси???

мусорів, цікаво, на укр. мові так і буде мусорів, чи правильніше буде сміттярів??? 06_question
Jedem das Seine
Нехай Бог тобі дасть тобі утричі більше всього того,що ти бажаєш мені.
1
like
1
good
bad
shockingly
12.04.2016 р. відповів для Vervet  
answerview
певна річ, що є певні люди, що за бабло будуть воду мутити. я про це й писав. безкарність - головний ворог. але населення вже не те. після подій на Донбасі зрозуміли, що ефемірні ідеї новоросії - це утопія. навіть більше - якщо спробують зробити кримсько-донецький сценарій - самі на вила підіймуть провокаторів. туточки така справа: у нашому регіоні багацько національних  меншин (гагаузи, молдавани й т.д.). але питати всіх думку - то занадто. мешкаєте на Україні - маєте притримуватись законодавства. щось я не пам"ятаю, щоб на брайтоні або в канаді "буровели" емігранти права качали.
до речі, з моїх знайомих ні у кого не виникає проблем з державною мовою. а чому? так тому, що в держустанови люди звертаються лише за необхідністю. а вдома спілкуються так, я кзручно. а заяву написати - так є зразки. так що спекулювання на тему мови, спілкування  - .....
сам же знаешь, что я русскоязычный. и ничего. вот только моя речь меня не подвигает на любовь к "русскому миру". скорее, мне жалко, что кремляди так же разговаривают.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!
like
good
bad
shockingly
12.04.2016 р. відповів для mixan  
answerview
Мишико, нагинає наших ворюшек ....



Конченная  мразь это жидовское отродье вылезшая на крови в президенты,это чмо еще себя со своей командой  покажет.
4
like
2
good
bad
shockingly
2
12.04.2016 р.
answerview
В течение 2-х последних суток из РФ в «ДНР» через Иловайск прибыло порядка 430 тонн дизельного топлива, до 10 единиц автомобильной техники, 12 единиц танков и 18 единиц другой бронированной техники.

Об этом на своей странице в Фейсбук сообщает координатор группы «Информационное сопротивление» Дмитрий Тымчук.

В Дебальцево проведена разгрузка прибывших из России 5-и вагонов с боеприпасами. Для нужд «ЛНР» в Краснодон прибыло 2 цистерны с бензином.

П.С.

Руководство «ДНР» подвело итоги проведенной в марте в Донецке операции «Ночной город» по поиску и обезвреживанию «украинских шпионов».

«По итогам операции во время комендантского часа боевиками были застрелены 4 местных жителей (в т.ч. одна женщина) – все они были признаны «агентами СБУ и Правого сектора». Результаты операции были признаны успешными, принято решение о проведении подобных операций в ряде иных населенных пунктов – Макеевке, Горловке и др», - сообщает Тымчук.
"Московская история пришита к истории Руси белыми нитками."
Карл Маркс.

Интеллект - враг пропаганды.

(69 н. э.) Авла Вителлия-Лучше всего пахнут вражьи кости
like
good
bad
shockingly
12.04.2016 р.
answerview
В Сирии подбили росийский вертолёт,оба пилота погибли.Москва заявляет,что" вертолёт никто не сбивал,он сам упал."

Да какая разница? 62_sarcastic
"Надо стараться все делать хорошо: плохо оно само получится."

Андрей Миронов
2
like
2
good
bad
shockingly
12.04.2016 р.
answerview
Я кацап, имперец, раб и ватникhttps://www.youtube.com/watch?v=VF9h1xA1ukU
like
good
bad
shockingly
12.04.2016 р.
answerview

це не прикол - це СТЬОБ!!! жосткий СТЬОБ
Modern warfare is a constant arms race of measures and countermeasures, but with development cycles taking decades and costing billions of dollars, it's not uncommon for military technology to become obsolete by the time it's deployed. To address this dilemma, DARPA's System of Systems (SoS) Integration Technology and Experimentation (SoSITE) program aims at replacing monolithic weapon systems with a more flexible cross-platform approach.
http://www.gizmag.com/darpa-systems-sosite/36801/
Крим - це Україна!
Змінено: 12.04.2016 р., Grom
3
like
3
good
bad
shockingly
12.04.2016 р.
answerview


Denys Bigus
Про кадровый голод. Не все голодают, не все. Вот есть, например, Укрзализныця. А у нее есть пути (рельсы). А для них есть куча разной фурнитуры (скобы-скрепления-клеммы-не запоминайте).

На сегодняшний день основной поставщик этой фурнитуры на УЗ - компания нардепов Дубневичей. Суммы порядка пара сотен миллионов.

Давайте же посмотрим, как же это так получается:

Ярослав Дубневич - не просто нардеп, а глава транспортного комитета.
Его помощник Василий - не просто помощник нардепа, а главный инженер - хахаха, кто бы мог подумать - департамента путей УЗ.
А помощник Эдуард - заместитель главного закупщика УЗ.
А замначдепартамента материальных ресурсов УЗ Таиса - бизнеспартнер юриста дубневичей.

Ну вы поняли - тяжким трудом, невероятным упорством и лютым везением так получается.
Крим - це Україна!
Змінено: 12.04.2016 р., Grom
1
like
1
good
bad
shockingly
12.04.2016 р. відповів для August  
answerview
Крим - це Україна!
4
like
4
good
bad
shockingly
mixan забанений
12.04.2016 р. відповів для alikxom  
answerview

Конченная  мразь это жидовское отродье вылезшая на крови в президенты


Інших політиків, на жаль немає в Україні ...  тільки жиди та  мерзота або жидомерзота
http://www.moto.com.ua/postphoto/1583835_1.jpg
7
like
3
good
bad
shockingly
4
12.04.2016 р.
answerview
по поводу президента украины. я за него не голосовал, но раз прошел за 1 тур - то кто-то же голосовал. аликсом, ясен пень - не голосовал. он в зазаборье. миксан - так же  - он вообще в забугорье.
меня потешают мессаги пассажиров, которые не отрицают, что осознано выбирали пороха, а теперь вовсю хают. что, он не такчто делает? или вы рне знали, что порошенко - бизнесмен по сути, а политика - это так, страховка. или вы хотели бы, чтоб путлеровскийпла с новороссией от ростова до крыма прошел по маслу?
я не боготворю пороха. но его политика внешняя меня устраивает. возможно, я и заблуждаюсь - время покажет. но он не дат педерастам ломануться на остальную территорию украины. еще бы этих скулящих по иплу назвиздячить - -вообще бы в цвет было 13_evil
вонючие паскуды, которые подрывают украину изнутри - вот самые первые вражины. и все равно, если маскируются "на мове!!!!!!!"
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!
9
like
7
good
bad
shockingly
2
12.04.2016 р. відповів для mixan  
answerview
ану підкажи но, справжнє прізвище Гройсмана Ж)
Крим - це Україна!
like
good
bad
shockingly
mixan забанений
12.04.2016 р. відповів для Grom  
answerview
ану підкажи но, справжнє прізвище Гройсмана Ж)


З ранку стаканяшку  вже бахнув? 08_lol
http://www.moto.com.ua/postphoto/1583835_1.jpg
2
like
good
bad
shockingly
2
12.04.2016 р. відповів для mixan  
answerview
не, але ти як свідок ЗРАДИ повинен знать усі СПРАВЖНІ ПРІЗВИЩА наших жидо-правителів хунети, яка здійснила внутрішню окупацію... далі придумуй сам

обчем, або ти ЗНАЄШ, справжнє прізвище Гройсмана, або ти тріпач, який ніфіга не шарить у внутрішній політиці України




Богдан Карпенко
Правда, у нас хороша преса? Ну правда? Ну свобода слова, ну що ви, як ви смієте подумати інше? Це ж що не має права спитати у Герман? Ну дійсно ж. Звідки це у головах людей береться, що Порошенко гірший за Януковича? Ну Шабунін сказав, Найєм натякав, ось Гордон пише, але ж то не він, то Герман, і які претензії? Наша прекрасна преса. Все для перемоги робить. Все. Колись згадувати буду, як вони старались, там у мене цілий архів їх досягнень вже, ніхто так не старався, як наша преса і наші журналісти, редактори, власники видань
Крим - це Україна!
like
good
bad
shockingly
12.04.2016 р. відповів для tsinik  
answerview
...еще бы этих скулящих по иплу назвиздячить - -вообще бы в цвет было 13_evil
вонючие паскуды, которые подрывают украину изнутри - вот самые первые вражины. и все равно, если маскируются "на мове!!!!!!!"


+1000000!!!!!!! 18_good  18_good  18_good
"Московская история пришита к истории Руси белыми нитками."
Карл Маркс.

Интеллект - враг пропаганды.

(69 н. э.) Авла Вителлия-Лучше всего пахнут вражьи кости
like
good
bad
shockingly
Тюль купить недорого в Украине
купить телефон в Одессе со склада, Украина
купить инсталляцию для унитаза в Одессе, магазин сантехники
© 2001-2025, MOTO.com.ua - все про мотоцикли та скутери!   Зворотній зв'язок   Про нас   Реклама на сайті   Магазин