Свирид Опанасович
Доброго ранку, друзі! Надворі в нас середа, працьовита країна вовсю увійшла в робочі будні, тому, щоб не вибивати вас із трудового ритму остановимся на главних проісходящих собитіях. Ітак.
Надя Савченко другий місяць держить голодовку, самопочуття її в цій ситуації відносно нормальне. Про це нам сообщає адвокат-екстреміст Марк Фейгін, який учора її відвідав у Новочеркаську. Перепугане тюремне начальство установило за Надєю медичний присмотр, їй ставлять капельниці, а реєстрова правозащітніца Еллочка Памфілова усілєнно сімулірує бурну дєятєльность, направлену, шоб Наді було харашо і комфортно. Діло в суді, кажись, іде к разв’язке і Паша Клімкін, которий работає в Києві главним діпломатом обратився к Феді Могеріні, котора главна діпломатша в ЄС, з указанієм обеспечить, шоб фінальне засєданіє “суду” в ростовськом Донєцке пройшло при большом стєченії чопорних європейських діпломатов. Таким образом, благодаря двом дуралєям Маньшину і Хуйлу, ростовський Донєцк на нєкоторе врем’я стане дипломатичною столицею Європи. Там срочно красять паркани, ремонтірують туалєти і вивозять з города бомжів.
Печальна лошадь Лавров з грустью наблюдає за міграцією акредитованих в Росії непослушних діпломатов і готовиться до встречі з ковбоєм Керрі. Цель зустрічі проста і незамислувата – Керрі должен осідлать Лаврова, трохи на ньому покататься, шоб опреділить – какова лошадка на скаку і як вона слушається наєздніка. Бо Вікторія Нуланд якоби получила від хуйлушиного герольда Суркова заверенія, шо Лавров будєт послушен і сміренєн. Патаму шо Хуйло осознал тупіковость і безперспектівность дальнєйшей конфронтації і всьо такоє прочеє. Другими словами, Хуйло, подвергаємий послєдні два года уніженію та істязаніям, видавив із себе “Фатіт...” і готов проявіть вменяємость по ряду актуальних внєшнєполітіческіх вопросов. Ну шо ж, посмотрім.
Ватен-пропагандонен вполнє ожидаємо включило аудіозапис фанфар і сообщає, шо американскіє партньори заінтєресовани в сотруднічестве с Россієй по вопросам урегулірованія украінского крізіса, сірійской проблєми і проблєми КНДР. В потребітєля ватен-пропаганди должно сложиться впечатлєніє, шо сидить Обама в овальном кабінєтє весь такий грусний і беспомощний і думає: “Как же я без Вовочкі міром-то руковожу. Я же обізяна. А дай-ка я Вовочку позову, он парень умний і бистро все вопроси слвременного міроустройства порешаєт”. Ватна біомаса такій пурзі охотно вірить і тихими зимовими вечорами з наслаждєнієм самоублажається на парадний портрет Б.Б.Хуйла, доводя рейтінг послєднєго до заоблачних висот. Русская тантра она такая. Бессмислєнная і беспощадная..
Но насправді содєржаніє і атмосфера переговоров совершенно не такі, як це преподносться ватен-пропагандонами. Мірові лідєри нарізали Хуйлу комплєкс задач, які він мав вирішити і січас прийшов термін отчитаться о виполнєнії. Главні вопроси до Хуйла, як не крути, в мірового сообщества накопилися по Україні. Іменно в українському питанні Хуйло підховзнувся і громко шльопнувся посреді мірової арени, визвавши на свою голову шквал санкцій та ограніченій. Іменно після агресії проти України в Хуйла і в Росії началися трудні времена, без просвета в конце туннеля. Тому главні вопроси у Керрі до Лаврова будуть по мінським соглашеніям. Паралельно, шоб два раза на Лаврова не сідать, Керрі пришпорить лошадку і по вопросу термінів здачі Асада. Ну і вріже парочку гарячих за заігриваніє із КНДР.
Переговорна позиція Лавруші із рук вон слабенька, аргументов і контраргументов у нього по суті нема. Перевісити ответственность за зрив мінського договорняка на хунту не получилося, ізворотліва хунта обеспечила, шоб всіх собак за це повісили на Хуйла. Тому і отвечать Хуйлу. І в вопросі Сирії Хуйло, пардон, всрався. Самольотіки-бомбардіровщіки і победні реляції пиль в глаза можуть путсити лише п’яному російському тєлєзрітєлю. Тверезий же наблюдатєль прекрасно бачить в якому капкані оказалася Росія влізши в сирійський гадюшник. Так шо по Сирії у Кремля позиція скоріше за все просітєльна, а не диктующа. А з такої позиції вести переговори це заведомий програш.
В общем, нє лішонні естетичних смаків політичні гурмани ждуть тих переговорів Лавров-Керрі з повишеним кулінарним інтєресом. Всім інтєресно чи буде вишенка на том тортіке. Тоїсть, чи состоїться послє того разговор Обами з Хуйлом. Бо і переговори Нуланд – Сурков і родео Керрі – Лавров, то лише подготовітєльні предварітєльні ласки перед соітієм в верхах, де поза для Хуйла давно предписана. І не предполагається, шо Хуйло в тій позі зможе хоть якто двигаться.
От ми любимо іздіваться над нашою хунтою і часто з наслаждєнієм пинаємо її ногами та обзиваємо послідніми словами. Це нормально, бо одна з функцій влади в Україні – бути удобною мішенню для народних глузувань. За шо ми її в душі і любимо. Правда, дуже глибоко в душі. Затюкана і зацькована хунта, однако розвила в собі сверх’єстєственну інтуїцію і почти всігда знає де і як її будуть бити. Потому особу актівность розвиває там, де можна остаться безнаказанной. Хамська виходка хунти, яка вдруг підняла плату за транзит російського газу в Європу у півтора рази – один з прикладів такої актівності. Безсердечность хунти, яка не желає вникати в трудності, которі переживає зараз сусідня Росія, наліцо. Як і наліцо то обстоятєльство, шо адекватного ответа со сторони наших газових братьєв не буде – нє тє времена. Хунта це, кажеться уловила, і начинає мстітєльно отигруваться за годи газового діктата. Ну от як таку хунту любить? А ми ще удівляємся, коли Блядімір Блядімірович, упоминая про хунту на прес-конференціях, кривиться от отвращенія і омерзєнія. Ще не так його скривить, попомніть моє слово.
Інтєресним, но не особо важним феноменом послєднєго времені є спорадичне вознікновеніє в інфопространстві неуклюжих попиток со сторони Росії замиренія з Україною та упоминанія, шо ми ж таки братья і проча пурга. Так вот шо дід скаже. Коли твій сусід-алкаш дебоширить і годами п’є інформаційне лайно, а потом вдруг з жуткой похмелюги іспитує приступ раскаянія та лізе до тебе тим ротом цілуваться, то... Реакція нємного предсказуєма. Як і желаніє тихой стабільной жизні, якого по соцопросам так прагнуть жітєлі РФ, більше напоминаніє желаніє полежать на дівані після тяжолой п’янки. Яка тиха жізнь? Розворушити півсвіту, нагадити сусідам, а тепер хочеться полежать? Нє-е-е... Настояща гулянка лише начинається.
Зберігаємо бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю Савченко та всіх українських бранців, ведемо здоровий образ жізні і занімаємся спортом. Ну і читаєм “Історію України від діда Свирида” didsvyryd-history.com.ua
Та слєдім, шоб віздє був порядок! А не то, шо січас ☺
- до лютого ще 10 днів, а воно оно як 
