Мотоцикли с двигуном 162FMJ 150сс: Road Wanderer, Viking, LF150, LEOPARD, Spark, Comanche, Slider, Korsar 150, Flame, RING...

По габаритам идеально подходят.
Оригинальные китайские высыхают, дубеют и моторчик начинает брать масло.
по размеру , до выпуска 2010 г.
d1 - 5,5 мм
d2 - 9 мм
d3 - 11 мм 
высота 9,5 мм


Колись Хонда задумала захопити світ і почала випускати мотовелосипеди...

На початку 70-х  років минулого століття Азія демонструвала світу підйом  Азійських тигрів. Звичайно, розумні люди в Хонді не могли залишатись осторонь. Головним коником вирішили зробити дешевизну та надійність. Для вироблення робочої концепції в регіони, які найшвидше розвиваються поїхали спеціалісти компанії  Такеші Іганакі та Еіносуке Мійачі. Вони місяць спостерігали, як використовують мототехніку на майбутніх ринках збуту.

Сказати, що вони були шоковані — значить промовчати. На мототехніці каталися втрьох і вчотирьох. Мотоцикли завантажували і перевантажували усюди і завжди. Головним критерієм нормального завантаження вважали можливість хоч якогось руху. Про обслуговування та культуру експлуатації було годі й говорити. Мастило в картері ганяли доки воно не загущувалося і його звідти ледь вдавалось виколупати, повітряні фільтри виглядали, ніби зроблені із пилу та бруду. Мототехніка потрапляла на сервісні СТО тільки після втрати можливості рухатися...

Інженери тверезо розсудили, що їх гарний з усіх боків високотехнологічний мотор не переживе такої наруги. Тому вирішили спроектувати новий мотоцикл з абсолютно новим двигуном.

Технічне завдання було лаконічним — мотоцикл має бути міцним та економічним, виглядати молодіжно та спортивно, обслуговуватись легко і зручно, а моторчиків має бути два 110 і 125 сс.

Сказано зроблено. Перш за все визначились з двигуном — трохи подумали і зробили СБ з нижнім розподільчим валом і верхніми клапанами. Колінчатий вал встановили на кулькові підшипники, які не боялися недоливу та неякісного мастила. До речі, для мастила придумали оригінальну двоступеневу фільтрацію без змінних елементів. Корпус кошика зчеплення розганяв потік мастила, і з нього випадали в осад крупні часточки бруду, а дрібні залишалися у центробіжному фільтрі, який обертався на колінчастому валу. Для японського ринку придумали раму із штампованого листового металу, яка була дивом технологічної думки і цим була дуже схожа на раму моделі Супер Каб. Для бідніших країн одразу спроектували трубчату раму. Двигун замикав відкриту знизу конструкцію, включаючись у силову структуру мотоцикла.

Правильність конструкції перевірили в Таїланді. Місцевим мотомеханікам запропонували розібрати, зібрати і перевірити мотоцикли без попереднього інструктажу та ознайомлення із кресленнями. На диво хлопці впорались — вони за 20 хв. зібрали частково розібраний двигун і він запустився з першої спроби. Новозібрані машини відправили на тривалий тест. Спочатку гнали по шосе намагаючись перегріти двигун у нещадну Тайську спеку, потім завантажували всіляким мотлохом і намагались зламати раму. Нарешті двигун пережив багатолітрове вливання різноманітного місцевого палива без ознак детонації. Про пил та поганий стан доріг згадувати непотрібно — вони були у великому асортименті та кількості. Ось так протягом місяця японці перевіряли свої винаходи на профпридатність, значно економлячи на будівництві спеціального тестового полігону...

Хонда СГ-125 вийшла на світові простори в 1975 році, а вже наступного року її почали виробляти ще й у Бразилії. До речі, саме для цієї країни двигун переробили для споживання технічного спирту, оскільки саме ним заправляється близько 60% транспортних засобів Амазонії.

З того часу Маленькі милі мотоцикли для жителів передмість та молоді продавалися і випускалися по всьому світу у величезній кількості.


Величезна кількість людей зі всього світу фанатіють від СГ 125. Одні намагаються утримувати мотоцикл в ідеальному стані, чекаючи коли він стане антикваріатом. Інші переробляють його у каферейсерів, родстерів, круізерів чи чоперів. Хтось просто їздить на ньому кожного дня впродовж багатьох років. До цього мотоцикла чіпляють боковий візок та різноманітні причіпи. В індії прикручують третє колесо і потім катають туристів на моторикші. СГ 125 служила у війську та поліції. Мабуть неможливо порахувати скільки кур’єрів та розвізників їжі встигли прирости до сідла цього мотоцикла.

На жаль, у 2008 році керівники Хонда вирішили, що усьому хорошому варто вчасно закінчитися, тому офіційно СГ 125 була знята з виробництва і передана в музей. Її замінили моделлю СБФ 125 із впорскуванням палива та всілякими новомодними наворотами. Для багатьох фанатів це було шоком. Проте з іншого боку СГ вже давно не була мотоциклом для країн третього світу. До речі, бразильці не підкорилися, і продовжують випускати свої алкогольні та бензинові мотоцикли шаленими кількостями досі — по 280 тис. на рік.

  На початку 80-х років минулого століття китайці почали розвивати свою мотопромисловість. Хіба могли вони обійти увагою одну з найкращих моделей в світі? Звичайно ні! Тому кількість чайнациклів із мотором СГ110, 125 і 150 перевищує усі можливі припущення. Для країни, де офіційна реєстрація мототехніки з об’ємом понад  250 сс заборонена, це була справжня знахідка. Щороку щось змінювали і переробляли, оновлювали і додавали. Таким чином з’явилися дискові гідравлічні гальма, електронне запалення, індикатори передач та інше.